Справа № 754/3993/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка О.І.
29 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Мідянки А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Ярмоли Євгена Ігоровича на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 червня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Ярмоли Євгена Ігоровича про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Ярмоли Євгена Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №976372 від 09 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 255 грн.; закриття справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 03 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.
На вказане судове рішення Поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Ярмоли Євгена Ігоровича подав апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 червня 2019 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
29 липня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення засідання на іншу дату, у зв'язку з неплановим віїздом і перебуванням у відрядження м. Сєвєродонецьк Луганської області, з питань, що пов'язані з виборами до Верховної Ради України та слідчими діям.
Проте, доказів вказаного та поважності своєї відсутності до суду представником позивача надано не було.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 286 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Враховуючи стислі строки розгляду справи, колегія суддів, вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи.
Згідно із ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.03.2019 року рядовим поліції 1-го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції у Київській області Ярмолою Є.І., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення ним ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: 09.03.2019 року о 14.54 год. в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» позивач рухався зі швидкістю 77 км/год, перевищивши дозволену швидкість на 27 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем у встановлений процесуальним законодавством спосіб не надано жодних об'єктивних і беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Як встановлено судом, з фото, здійсненого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/-2903-2012 та пройшов повірку, чинну до 27.09.2021 року позивач вчинив адміністративне правопорушенні, а саме: рухався в населеному пункті зі швидкістю 77 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів апеляційної скарги фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCam із зображенням автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 з перевищенням швидкості руху до 77 км/год
В силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, й показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що копія позовної заяви з додатками на його адресу не надходили, оскільки судом першої інстанції невірно встановлено місцезнаходження останнього, тому не було надано належних доказів на підтвердженя вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відтак, адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Позивач звертав увагу суду, як на підставу скасування оскаржуваної постанови на те, що згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»: поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку…»
Суд, відхиляє дані посилання позивача, з огляду на те, що TruCAM - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Відповідно до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року № 437 вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM фірми Laser Technology, Inc., США, (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Крім того, можливість використання виробу "TruCAM LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку (а.с. 40).
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку.
Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, відповідач відповідно до ст. 252 КУпАП оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
Відповідно до п. 5 Загальних положень Порядку функціонування системи фіксації адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі: інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку роботи таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мережі) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі, а також шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
29.07.2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду представник відповідача надав докази встановлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі.
Також, суд наголошує на тому, що саме постанова про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, винесена не в автоматичному режимі.
Посилання позивача, що в автомобілі було встановлено круїз контроль, судом, також не беруться до уваги, так, як належних доказів цього суду не надано.
В суді апеляційної інстанції оглянуто диск відеозапису, наданого позивачем, на підтвердження того, що він рухався поза межами населеного пункту на якому останній знімає тільки одну сторону дороги, а відеофіксація протилежної сторони дороги відсутня.
Проте, представник відповідача надав суду роздруківку з приладу TruCam LTI 20/20 з географічними супутниковими координатами місця знаходження приладу вимірювання.
З наданої роздруківки вбачається, що Позивач рухався в населеному пункті Чабани.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, а відтак позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є помилковою.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 242, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Ярмоли Євгена Ігоровича - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 червня 2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма