Справа № 320/5694/18
29 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала отримана апелянтом 15 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що рішення суду першої інстанції отримано 23 травня 2019 року, на підтвердження чого подано копію супровідного листа суду першої інстанції зі штампом вхідної кореспонденції
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року апелянтом подано до суду клопотання про продовження процесуальних строків, мотивоване необхідністю надання додаткового часу для перерахування коштів на сплату судового збору.
Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 17 травня 2019 року, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 20 червня 2019 року, згідно штемпелю ВПЗ на конверті, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.
В обґрунтування підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції отримано ним 23 травня 2019 року, що підтверджується вхідним штемпелем на копії супровідного листа суду першої інстанції.
Однак, номер та дата штемпелю вхідної документації містять інформацію щодо фіксування реєстрації кореспонденції при надходженні до податкового органу та не підтверджують дату фактичного отримання такої кореспонденції адресатом.
Належними доказами дати отримання копії судового рішення могли б бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка Київського окружного адміністративного суду про час направлення копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.
Оскільки, своїм правом на усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, щодо належного підтвердження обставин, наведених у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, податковий орган не скористався, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2018 року у справі №810/1538/15, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 26 липня 2019 року.
У встановлений судом строк та в період до 29 липня 2019 року вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року в частині сплати судового збору та наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма