П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/10783/15-а
Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Потапчука В.О.
суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 січня 2019 року прийнятого у відкритому судовому засіданні (суддя:Луняченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 06 серпня 2009 року за №677, зобов'язання утриматись від відрахувань з пенсії.
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 06 серпня 2009 року за №677 та зобов'язання утриматись від відрахувань з пенсії позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що законодавчих підстав для відрахувань з пенсії позивача немає, так як і не має жодного зловживання з її сторони. Крім того, позивач зазначила, що належним чином посвідчена копія оскаржуваного рішення їй так і не направлялась та не вручалась, тому вважає, що строки звернення до суду з даним позовом нею не пропущені. Також позивач вказала, що про порушення свого права оскаржуваним рішенням УПФУ дізналась з постанови Одеського окружного адміністративного суду, яку отримала 08 травня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 24 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Обставини справи.
Відповідно до протоколу про призначення пенсії № 70777 від 22 серпня 2005 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, згідно з ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суворовське УПФУ в м. Одесі (нині - Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) на підставі наданих позивачем документів та довідок здійснено розрахунок стажу та обчислений коефіцієнт стажу для нарахування пенсії ОСОБА_1 .
У 2009 році в ході перевірки достовірності інформації наданої окремими категоріям пенсіонерів, зроблено запит до підприємств та організацій якими надано довідки уточнюючи: особливий характер роботи. А саме надіслано запит до КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня» 5022/06 від 15 травня 2009 року у якому Суворовське УПФУ в м. Одесі просило підтвердити достовірність інформації наведеної у зазначеної довідці.
05 червня 2009 року Суворовське УПФУ в м. Одесі отримало відповідь від КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня» № 314 від. 04 червня 2009 року. Згідно якої КУ «Міська клінічна інфекційні лікарня» довідку уточнюючий особливий характер роботи ОСОБА_1 , 16 квітня 1954 за період з 02 січня 1986 року по 12 жовтня 1991 року не надавала, також зазначено що підписи головного лікаря та начальника відділу кадрів підроблені.
Таким чином довідка уточнюючий особливий характер роботи від 09 червня 2005 року № 124 надана позивачем до Суворовського УПФУ в м. Одесі управлінням Пенсійного фонду враховувалась як недійсна, та Суворовськім УПФУ в м. Одесі було винесене рішення № 92 від 06 серпня 2009 року про припинення виплати пенсії, та визначено, що ОСОБА_1 було надмірно виплачено суму пенсії внаслідок зловживань зі сторони пенсіонера за період з 05 червня 2005 року по 30 червня 2009 року у розмірі 43 368,42 грн., яка підлягала поверненню ОСОБА_1 Пенсійному фонду України.
У судовому засіданні було з'ясовано про відсутність у управління пенсійного фонду підтверджень вручення або направлення копії вищезазначеного рішення ОСОБА_1 .
Оскільки згідно Рішення № 92 від 06 серпня 2009 року позивачу припинено виплату пільгової пенсії за списком № 2, а інших законних підстав для призначення та виплати пенсії не було, утримувати надміру виплачених сум пенсій не уявлялося можливим.
02 жовтня 2009 року позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком до управління Пенсійного фонду України в Київському районі, м. Одеса (нині - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі).
Відповідно до протоколу № 2839 від 19 листопада 2009 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
21 березня 2012 року управління отримало лист Суворовського УПФУ в м. Одесі від 20 березня 2012 року № 2150/06 та архівну пенсійну справу ОСОБА_1 , з матеріалів якої вбачалась наявність переплати пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 05 червня 2005 року по 30 червня 2009 року у розмірі 43 368,42 грн.
Управлінням було винесено рішення про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з її сторони № 328 від 21 березня 2012 року, згідно з яким внаслідок зловживань з боку ОСОБА_1 за період з 05 червня 2005 року по 30 червня 2009 року утворилася переплата пенсій у розмірі 43 368,42 грн., яка підлягає поверненню ОСОБА_1 , шляхом щомісячного відрахування з пенсії у розмірі 20% до повного погашення заборгованості.
06 серпня 2013 року управління звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум переплати пенсійних виплат.
17 травня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5721/13-а було задоволено позов управління, постановлено стягнути з ОСОБА_1 суму пенсійних переплат.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі за позовом управління до ОСОБА_1 про стягнення суми пенсійних переплат, - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року скасовано та закрито провадження у справі. У мотивувальній частині рішення суд касаційної інстанції посилався на те, що рішення у цій справі підлягають скасування внаслідок порушення норм процесуального закону, а саме того, що цю справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Також, у абзаці 3 сторінки 3 рішення суду касаційної інстанції вказано, що за змістом ст. 177 Цивільного кодексу України, гроші є об'єктами цивільних прав, з чого випливає що цю справу належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
Подана Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі цивільного позову про стягнення сум переплати пенсійних виплат зупинено до розгляду даної справи.
Не погоджуючись з викладеним ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відсутні законодавчі підстави для відрахувань з пенсії позивача, оскільки не встановлено жодних зловживань з її сторони, так як не вбачається, що довідка про пільгові умови праці за період з 02 січня 1986 року по 12 жовтня 1991 року була визнана недійсною, чи до пенсійного фонду надавалась саме ОСОБА_1 . Також відсутні відомості того, що дані зазначені у довідці не відповідають дійсності, так як у трудовій книжці (оригінал якої було передано позивачем до управління пенсійного фонду та втрачено), копія якої міститься в матеріалах справи наявні відомості про трудовий стаж позивача, який відповідає вимогам для призначення відповідної пенсії.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (надалі - Закон України № 1058 ).
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 1 ст. 50 Закону України № 1058 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером у двох випадках: добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ч.2 зазначеної статті Закону України № 1058 відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до ст. 58 Закону України № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійним активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді даної справи повинен встановити наявність чи відсутність зловживання з боку пенсіонера (позивач), які привели до надмірних виплат пенсії або подання страхувальником недостовірних даних.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що довідка про пільгові умови праці за період з 02 січня 1986 року по 12 жовтня 1991 року, яка була визнана недійсною, до пенсійного фонду надавалась не ОСОБА_1 особисто.
Також матеріали справи не містять відомості того, що дані зазначені у даних довідках не відповідають дійсності, так як у трудовій книжці (оригінал якої було передано позивачем до управління пенсійного фонду та втрачено), копія якої наявна в матеріалах справи, міститься відомості про трудовий стаж позивача, який відповідає вимогам для призначення відповідної пенсії.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України, підставами, за умови яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, крім іншого є заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії або допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено фізичної або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV), згідно з частиною першою якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Оскільки, статтею 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, і таких у ході розгляду справи встановлено не було, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одесі на 06 серпня 20019 року правових підстав для винесення рішення про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії та визначення факту надмірно виплаченої пенсії внаслідок зловживань пенсіонером, що є підставою для задоволення позову в частині скасування даного рішення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі № 428/1055/17 від 25 квітня 2019 року.
До того ж, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для визнання того факту, що існування рішення управління офіційно стало відомо позивачу лише з постанови Одеського окружного адміністративного суду, яку позивач отримала 08 травня 2015 року, а тому звернення до суду із відповідним позовом 04 серпня 2015 року здійснено у межах визначеного процесуального строку, тому не потребує поновленню.
З системного аналізу обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_1 .
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому залишені колегією суддів поза увагою.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.
Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 січня 2019 року прийнятого у відкритому судовому засіданні (суддя:Луняченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 06 серпня 2009 року за №677 та зобов'язання утриматись від відрахувань з пенсії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 29 липня 2019 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.