ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"30" липня 2019 р. Справа № 300/1617/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 29.07.2019 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір"), суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем долучено до позовної заяви оригінал квитанції №13 від 01.06.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
Суд звертає увагу, що квитанція №13 від 01.06.2019 за аналогічним номером, датою та розміром були подані позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1208/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019. Тобто, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за даним адміністративним позовом не відбулося.
Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повернення сплаченого судового збору в адміністративній справі №300/1208/19 за його заявою в силу вимог частини 2 статті 7 Закон України "Про судовий збір", в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
За таких обставин, суд вважає, що вказана вище квитанція не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за іншою позовною заявою саме в адміністративній справі №300/1208/19.
Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати останнього.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Позивач звернувся з позовом немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.), за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня. 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими позовними вимогами складає 768,40 грн.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частин 3 статті 161 КАС України.
Окрім цього, відповідно до пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів вказуються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не наведено жодного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів останнього внаслідок прийняття Івано-Франківською обласною радою рішення від 07.12.2018 №984-26/2018 «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту агресора на території Івано-Франківської області».
Суд зазначає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування у формі рішення, за своєю правовою силою та у відповідності до приписів пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України являється нормативно-правовим актом.
Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт, згідно з правилами частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Суд звертає увагу, що частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні вимоги до позовної заяви у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а саме, згідно пункту 10 частини 5 коментованої статті, в позовній заяві, такої категорії справ, зазначаються - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Однак, у позовній заяві ОСОБА_1 не наведено відомостей про застосування до нього норм оскаржуваного нормативно-правового акта та/або того, що позивач є суб'єктом відповідних правовідносин, на які поширюється дія цього акта.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- подання документу про сплату судового збору за подання даного позову в розмірі 768,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- зазначення в позовній заяві відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Главач І.А.