ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" липня 2019 р. справа № 300/799/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Головного управління пенсійного фонду України, щодо невиконання постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2017 року в справі № 338/985/17 протиправною, -
10.04.2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допускається протиправна бездіяльність в частині виконання постанови Богородчанського районного суду у справі №338/985/17 від 13.11.2017 року щодо нарахування та здійснення пенсійних виплат в користь позивача. Внаслідок чого, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Тисменицького об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області, щодо ненарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії у раніше встановленому розмірі (на серпень 2017 року), відповідно до Постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року у справі №338/985/17 з урахуванням частини 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 року;
- зобов'язати Тисменицьке об'єднане Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області нараховувати і виплачувати пенсію з 01.10.2017 року ОСОБА_1 в розмірі на час призначення пенсії (на серпень 2017 року), відповідно до Постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року у справі № 338/985/17 з урахуванням частини 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто питання щодо процесуального правонаступництва відповідача та замінено Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.05.2019 року (а.с.32-41). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та зазначає, що на виконання постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року № 338/985/17, з урахуванням ухвали Богородчанського районного суду від 10.04.2018 року про її роз'яснення, розпорядженням по пенсійній справі позивачу № 146969 об'єднаним управлінням проведено обчислення пенсії за віком позивачу відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 07.08.2017 року. Вказує на те, що листом від 03.11.2017 року № 12575/03 головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зверталось за роз'ясненням до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій відповідно до рішень суду в аналогічних справах "Чорнобильців". Листом Пенсійного фонду України від 21.12.2017 року за № 40960 02-12 повідомлено про те, що виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійною фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 року у справі № 21 -293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року № 8). Таким чином, зазначено в листі, що рішення суду необхідно виконати в межах покладених судом зобов'язань, а починаючи з 11.10.2017 року розрахунок розміру пенсії здійснити відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням змін, внесених Законом України" Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-У111. Листом головного управління в Івано-Франківській області від 03.01.2018 року за № 67/03 вказане роз'яснення Пенсійного фонду України направлено підвідомчим органам Фонду для виконання, а саме перегляду пенсійних справ, виплата в яких здійснюється на підставі рішень судів, та з 01.02.2018 року приведення їх у відповідність до чинного законодавства. Пояснив, що розпорядженням від 30.08.2018 року з 11.10.2017 року пенсія за віком на виконання постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року ОСОБА_1 обчислена з урахуванням роз'яснення Пенсійного фонду України від 21.12.2017 року та внесених змін у пенсійне законодавство.
Позивач правом подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався, хоча про вказані процесуальні права належним чином поінформований.
За таких обставин, у відповідності до положень частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив проводити розгляд справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2017 року в справі №338/985/17, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року, зобов'язано Тисменицьке ОУПФ України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату з моменту звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.08.2017 року, ОСОБА_1 державної (основної) пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з урахуванням вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу. Нарахування пенсії ОСОБА_1 провести на підставі частини 1-3 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з середньомісячного заробітку, що вказаний у довідці №12 від 17.11.2015 року про грошове забезпечення за період служби у зоні відчуження з 04 січня по 01 квітня 1988 року, що видана Відділом зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області. Зараховано ОСОБА_1 час перебування на інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 30 червня 2002 року по 07 серпня 2017 року, до страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Обчислення та нарахування пенсії за віком ОСОБА_1 здійснити з застосуванням коефіцієнтів середнього заробітку за три останні роки, що передували року зверненню за призначенням пенсії (а.с. 49-56).
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2018 року в справі №338/985/17, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суд від 14.06.2018 року, роз'яснено, що при виконанні постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року в справі №338/985/17 за позовом ОСОБА_1 відповідачу слід виходити з середньомісячного заробітку позивача, який вказаний у довідці №12 від 17 листопада 2015 року про грошове забезпечення за період служби у зоні відчуження з 04 січня по 01 квітня 1988 року, що видана Відділом зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області, що відповідатиме статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за формулою, що міститься у частині 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Посилання на необхідність застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» у резолютивній частині судового рішення не міститься (а.с. 57-58).
Так, розпорядженням Тисменицького ОУПФ №146969 від 30.08.2018 року проведено нарахування (перерахунок) позивачу пенсії за віком із 07.08.2017 року у розмірі 17553,42 грн., а виплату цієї пенсії обмежено розміром 10740,00 грн. (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) з урахуванням частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 42).
Іншим розпорядженням Тисменицького ОУПФ №146969 від 30.08.2018 року проведено перерахунок позивачу пенсії за віком із 11.10.2017 року по вересень 2018 року і визначено пенсію у розмірі 10740 грн. (а.с. 43).
В подальшому позивач оскаржив вищевказані розпорядження до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 17.10.2018 року по справі 0940/1663/18 у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Законної сили дане рішення набрало згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 857/2743/18 (а.с. 59-72).
24.01.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив нараховувати йому пенсію у розмірі, який встановлений станом на 07.08.2017 року з 01.10.2017 року, і виплачувати з 01.01.2018 року в розмірі, що передбачений Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» та відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування».
25.02.2019 року Тисменицьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надано відповідь на заяву ОСОБА_1 згідно змісту якої, орган Пенсійного Фонду України повідомив заявника, що розмір його пенсії обчислено відповідно до рішення суду та вимог чинного законодавства.
Вважаючи такі дії позивача протиправною бездіяльністю, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінюючи наведені стороною аргументи при вирішенні наявного спору, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому суд зазначає, що зі змісту позовної заяви, а також наявних матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачем попередньо вже використано судові способи захисту, власного порушеного, на його думку, права на належний йому розмір пенсійних виплат та строки їх своєчасної виплати.
Так, у наведених вище судових рішеннях від 13.11.2017 року по справі № 338/985/17 та від 17.10.2018 року по справі 0940/1663/18, що набрали законної сили, адміністративні суди фактично надали оцінку зазначеним обставинам.
Оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії у раніше встановленому розмірі (на серпень 2017 року), відповідно до постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року у справі №338/985/17, позивач висловлює незгоду із діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідача щодо виконання (невиконання) рішення суду про перерахунок та виплату пенсії.
З цього приводу суд зазначає, що порядок визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо виконання рішення адміністративного суду врегульовано статтею 383 КАС України.
Так, частинами 1 та 2 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
У відповідності до частини 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до змісту частин 4 та 5 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
При цьому, слід зазначити, що за наслідками розгляду поданої позивачем заяви, суд помилково дійшов до переконання щодо необхідності розгляду такої заяви у спрощеному позовному провадженні, оскільки за змістом така заява підлягала розгляду в порядку статті 383 КАС України, як окреме процесуальне клопотання.
Водночас, на думку суду, обраний ним спосіб судового розгляду хоча формально і носить порушення процедури, однак по суті її не звужує, а навпаки - дозволяє прийняти обґрунтоване рішення на підставі повно і всебічно зібраних доказів, не обмежуючи при цьому права сторін, оскільки позовне провадження за процесуальним змістом є ширшим поняттям, а ніж провадження по окремому процесуальному клопотанню.
Проте, форму судового рішення, що визначена статтею 383 КАС України, суд вбачає за необхідне дотримати.
Так, згідно частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За вказаних обставин суд вказує на те, що свідченням очевидної протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача свідчив би факт не нараховування та не виплати ним пенсійних виплат у визначених судовим рішенням спосіб та розмірах.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи розпорядженням відповідача від 30.08.2018 року, з 11.10.2017 року пенсія позивача за віком, на виконання постанови Богородчанського районного суду від 13.11.2017 року, обчислена з урахуванням змін у пенсійному законодавстві. Зокрема, середньомісячний заробіток визначений в сумі 15989, 29 грн., враховано загальний трудовий стаж в кількості - 39 років 05 місяців 11 днів або 473 місяці, коефіцієнт страхового стажу визначений за формулою статті 25 Закону України № 1058-1У та становить 0.39417 ( 473 : 1200).
Відповідно до внесених змін у Закон України № 1058-1У Законом України № 3148 -У111 від 03.10.2017 року, у тому числі і до статті 25 Закону, величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках) становить з 01.10.2017 року - один відсоток. Розмір пенсії за віком становить 6302, 50 грн. (заробіток 15989, 29 грн. х на страховий стаж 0.39417).
До пенсії встановлені визначені законом надбавки та підвищення, зокрема: доплата за понаднормовий стаж за частиною 2 статті 56 Закон) України № 796 - XI1 - 58,08 грн. (15989, 29 грн. х 4 роки ( 39 років - 35 років), підвищення особам прирівняних до інвалідів війни другої групи, обчисленої відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551 - XII. в розмірі 40% від прожиткового мінімуму - 580, 80 грн. ( 1452 грн. X 40 % ), підвищення за проживання в гірському населеному пункті в розмірі 20% від загального розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів" від 15.02.1995 року № 56/95 - ВР - 1789,32 грн., збільшення згідно статтей 27 та 42 інваліду війни за Законом № 1058-1У - 1575,63 грн., додаткова пенсія як інваліду другої групи - ліквідатору аварії на ЧАЕС (ст.ст. 49,50 Закону України № 796 - XII, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") - 379,60 грн. Доплата - 50,00 грн., щомісячна цільова допомога на прожиття інвалідам війни, встановлена згідно Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни" від 16.03.2004 року № 1603 -У1.
Таким чином, сума пенсії позивача становить 10735,93 грн. (6302,50 + 58,08 + 580,80 + 1789,32 + 1575,63 + 379,60 + 50,00). Доплата до розміру 10740 грн. - 4,07 грн. Загальний розмір пенсії за віком на 11.10.2017 року становить - 10740.00 грн.
При цьому твердження позивача про те, що відповідачем при перерахунку його пенсії за віком не дотримало вимоги пункту 4 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України № 1058-1У зокрема, що у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі, суд не бере до уваги та вказує на те, що зазначені вимоги закону виконані. Оскільки, при перерахунку пенсії з 11.10.2017 року за нормами Закону № 1058-1У її розмір становив 10735,93 грн. і був доведений до раніше встановленого розміру - 10740, 00 грн. через доплату суми - 4,07 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги заяви гр. ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень є безпідставними та необгрунтованими, у зв'язку з чим суд залишає заяву без задоволення.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 256, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень Головним управлінням Пенсійного фонду України, щодо невиконання постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2017 року в справі № 338/985/17 - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 777732);
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Панікар І.В.