29 липня 2019 року Справа № 280/2695/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
04.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в розмірі 80% місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 із урахуванням проведених виплат.
Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь витрати на оплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона є пенсіонером за вислугою років та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). ГУ ПФУ в Запорізькій області на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , при цьому зменшивши основний розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки на момент призначення пенсії діяла редакція Закону №2262-XII, який обмежував максимальний розмір пенсії 90% грошового забезпечення, а відповідач керувався вимогами Закону №2262-XII у редакції, яка діяла на момент перерахунку. Крім того, посилається на Конституцію України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою від 06.06.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
19.06.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2695/19. Судове засідання призначено на 18.07.2019 без виклику сторін.
09.07.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що пенсію ОСОБА_1 було призначено з 01.04.2014 відповідно до Закону №2262-XII в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, а саме визначено, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок пенсії позивача відбувся у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з грошового забезпечення, виходячи з відсоткового розміру, який встановлено з 01.05.2014 (70%). Іншого чинним законодавством не передбачено. З огляду на зазначене, позивачу правомірно обмежено розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення, як це передбачено ст.13 Закону №2262-XII. З урахуванням обставин викладених в відзиві на позов, а також з посиланням на практику Верховного Суду, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.07.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№28651) в якій зазначено, що зміна максимального розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення відбулася після призначення пенсії позивачу, а отже зміни в Законодавстві, наслідком яких є зменшення максимального розміру відповідних сум грошового забезпечення, не є підставою для перерахунку та зменшення пенсії позивачу.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.04.2014 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як одержувач пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується розрахунками пенсії за вислугу років.
Позивачу відповідно до Закону №2262-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначено пенсію за вислугою років з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, вислуга складає 32 роки, що підтверджується витягом з Автоматизованої системи розрахунку пенсій позивача за вислугу років станом на 01.12.2017.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України винесено постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом першим якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст. 2374).
25.01.2019 за вх.№151-Ч-9 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій зазначила, що їй стало відомо, що при розрахунку її основного розміру пенсії застосовується не 80%, а 70% грошового забезпечення. В зв'язку з чим просила провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 63 Закону №2262-XII та відповідної постанови Кабінету Міністрів України з урахуванням основного розміру пенсії - 80% відповідного грошового забезпечення.
На заяву позивача від 25.01.2019 відповідач, листом від 08.02.2019 №151/Ч-9 (№152/Ч-9), повідомив, що з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії, на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до вимог статті 13 Закону №2262-XII, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Також, згідно витягів з Автоматизованої системи розрахунку пенсій, станом на 01.01.2018 та 25.01.2019 основний розмір пенсії позивача складає 70% грошового забезпечення (вислуга років 32).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка діла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказане кореспондується з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла до 01.10.2011) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Так, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, основний розмір перерахованої пенсії визначив на рівні 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір, на час призначення, обчислювався на рівні 80% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія в розмірі 80% грошового утримання, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 04 лютого 2019 року по справі №240/5401/18, від 24 квітня 2018 року по справі №686/12623/17, від 27 лютого 2018 року по справі №642/3284/17, від 31 січня 2018 року по справі №523/4930/15-а та інших.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №674/900/16-а та від 17.05.2018 у справі №569/7134/16-а, оскільки зазначені постанови стосуються інших, неподібних, правовідносин ніж ті, що є предметом спору по даній справі. Вказані постанови стосуються пенсіонерів-прокурорів, яким призначаються та перераховуються пенсії за іншими нормативно-правовими актами, ніж ті, за якими призначалась та перераховувалась пенсія позивачу, і які не мають відношення до військових пенсіонерів (пенсіонерів СБУ).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 29.06.2019 №30.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.01.2018 раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості по пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії - 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль