23 липня 2019 року о 10 год. 22 хв.Справа № 280/870/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Мигаленко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.02.2019 №0007754907.
Ухвалою суду від 05.03.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.
Ухвалою суду від 23.04.2019 підготовче засідання відкладено на 04.06.2019. Крім того, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
04.06.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.07.2019.
03.07.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.07.2019.
В підготовчому засіданні 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.07.2019.
В судовому засіданні 23.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Зазначає, що висновок відповідача про порушення ним встановлених строків сплати єдиного податку не відповідають дійсності, оскільки позивачем сплачено єдиний податок 19.11.2018, тобто в останній граничний день встановлений для сплати такого податку. Вказує, що та обставина, що грошові кошти були зараховані до бюджету лише 20.11.2018 не залежали від волі позивача, а тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів банківською установою.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що позивачем несвоєчасно виконано податковий обов'язок зі сплати єдиного податку, а саме граничним терміном сплати податку було 19.11.2018, проте, грошові кошти фактично надійшли лише 20.11.2018. Відповідач вважає, що оскільки грошові кошти були сплачені позивачем після 18 години 19.11.2018, то відповідно операція була здійснена у післяопераційний час банківської установи, у зв'язку з чим слід вважати датою сплати податкового зобов'язання 20.11.2018. Вважає, що контролюючим органом правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових поясненнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 21.01.2019 співробітником ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт від 21.01.2019 №187/08-01-49-07/2805808131.
Відповідно до висновків камеральної перевірки, контролюючим органом встановлено, що платник порушує терміни сплати єдиного податку третьої групи, а саме за декларацією від 09.11.2018 податок сплачено 20.11.2018, кількість днів прострочення 1.
07.02.2019, на підставі висновків Акту від 21.01.2019 №187/08-01-49-07/2805808131, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0007754907, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 2757,75 грн.
Вважаючи протиправним спірне податкове повідомлення - рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стало твердження контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати єдиного податку, а саме єдиний податок сплачено 20.11.2018 замість 19.11.2018.
Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказував на те, що обов'язок щодо сплати податку ним виконано 19.11.2018, а зарахування коштів 20.11.2018 сталося не з його вини.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.294.1 ст.294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Згідно п.295.3 ст.295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п.296.3 ст.296 ПК України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Судом встановлено, що 09.11.2018 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за ІІІ квартали 2018 року (а.с.14).
Суд зазначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 ПК України).
У відповідності до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що відповідно до положень ПК України граничним терміном сплати зобов'язання визначеного позивачем в податковій декларації 09.11.2018 було 19.11.2018.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 19.11.2018 о 18 годині 11 хвилин через платіжний термінал АТ «ПриватБанк» здійснено сплату єдиного податку за ІІІ квартал 2018 року на загальну суму 27837,50 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1190011947.1, яка міститься в матеріалах справи (а.с.15).
При цьому, в платіжному документів зазначено, що платіж виконано вдало, а відомості про те, що операція здійснювалася в після операційний час відсутні.
Суд зазначає, що пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон №2346-ІІІ) визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (пункт 1.22 Закону №2346-ІІІ).
Положеннями п.1.29 статті 1 вказаного Закону передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Пунктами 22.3, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III визначено, що розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться правила та умови перерахування коштів АТ «ПриватБанк» (а.с.74-77).
Так відповідно до п.3.1.7.3.8.9 зазначених правил, платежі на рахунках в інших банках виконуються з 8:30 до 19:00 в операційні дні (режим роботи СЕП НБУ).
За таких обставин, врахуючи те, що позивачем платіж ініційовано о 18 год. 11 хв., то позивач мав право вважати, що його податковий обов'язок виконано вчасно, оскільки переведення коштів за правилами АТ «ПриватБанк» провадяться до 19 години.
Відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов'язок платника зі сплати податків вважається виконаним із часу подання ним до обслуговуючого банку платіжного документа на перерахування коштів до бюджетної системи України. При цьому, платник не несе відповідальності за дії або бездіяльність банківських та фінансових установ.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 07.02.2019 №0007754907.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.07.2019.
Суддя І.В. Новікова