про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
29 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1058/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про визнання бездіяльності протиправною, -
23 липня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Громадська організація "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 5, оф.43, код ЄДРПОУ 37231336) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, пл. бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" (89100, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 41074414), в якому просила: "1. Прийняти позовну заяву, відкрити провадження у справі та розглянути адміністративну справу за правилами загального позовного провадження; 2. Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, якою не зупинено розгляд документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області з підстав, передбачених частиною десятою статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі за позовом Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про визнання протиправним і скасування висновку."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Одночасно з позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач в особі представника просив: "1. Заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, код ЄДРПОУ 37471912, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі видавати Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", код ЄДРПОУ 41074414, дозвіл на виконання будівельних робіт планованої діяльності з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Пеліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області; 2. Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, код ЄДРПОУ 374719123, зупинити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", код ЄДРПОУ 41074414, про видачу дозволу на виконання будівельних робіт планованої діяльності з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області.
Заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" звернулося до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, об'єкт будівництва "Нове будівництво вітрової електростанції 120 мгВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради, Воловецького району та за межами сіл Березинки, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського р-ну, Закарпатської області". Такі дії замовника свідчать про його намір розпочати будівельні роботи відразу після отримання такого дозволу, що завдасть непоправних збитків екосистемі полонини Боржава, що внесена до Смагадової мережі. Виконання будівельних робіт на територіях рекреаційного призначення Боржавської полонини, оточених об'єктами ПЗФ (природно-заповідний фонд) матиме вплив на довкілля: флору, фауну, людей, може призвести до порушення прав, свобод та інтересів територіальних громад Міжгірського, Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області, Українського народу та прав позивача зокрема, коли поновлення у правах та ефективний їх захист стане неможливим, якщо судове рішення буде ухвалено на користь позивачів. Крім того, вказує, що надання дозволу на виконання вказаних будівельних робіт здійснене без попередніх ґрунтовних досліджень впливу на довкілля, зокрема в частині зобов'язання щодо додаткового дослідження до початку виконання робіт щодо наявності рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, та рослинних угрупувань, які охороняються законодавством України на території планованої діяльності. Разом з тим, позивач вказує, що в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 260/7771/19 за позовом Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про визнання протиправним і скасування висновку з оцінки спливу на довкілля планової діяльності "Будівництво вітрової електростанції 120 мгВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради, Воловецького району та за межами сіл Березинки, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського р-ну, Закарпатської області" з підстав неповноти дослідження впливу на довкілля планованої діяльності замовника, подання ним уповноваженому органу у звіті з оцінки впливу на довкілля недостовірних відомостей, з порушенням процедури проведення громадського обговорення. Таким чином, просив задовольнити заяву про забезпечення позову у даній справі.
29 липня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, відповідно до якого останній просив у зв'язку з відсутністю адвоката перенести розгляд заяви про забезпечення позову на іншу дату.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Враховуючи порядок розгляду заяви про забезпечення позову, який встановлений статтею 154 частиною1 КАС України (не пізніше двох днів з дня її надходження) неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення позову.
Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов'язку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Виходячи з вимог статті 150 частини 1 КАС України: майбутнє ухвалення рішення по суті спору підлягає виконанню; у зв'язку з ухваленням рішенням по суті спору таке захистить або поновить порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду; у даному випадку бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинна порушувати права, свободи або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Як зазначалося вище забезпечення адміністративного позову гарантує у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову, предмет позову, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про: складність чи унеможливлення виконання рішення суду; чи існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Зокрема, судом зазначається, що позовні вимоги, які сформульовані позивачем, у випадку задоволення позову, не тягнуть за собою необхідності виконання рішення суду. Крім того, знову ж таки - у випадку задоволення вимог позивача, права та інтереси останніх (у випадку їх порушення на час ухвалення рішення суду) будуть поновлені самим фактом ухвалення рішення суду.
У відповідності до статті 151 частин 1 та 2 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить зокрема, заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України видавати Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", дозвіл на виконання будівельних робіт планованої діяльності з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Пеліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області та зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України зупинити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про видачу дозволу на виконання будівельних робіт планованої діяльності з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує протиправністю бездіяльності відповідача у зв'язку з тим, що не було зупинено розгляд документів поданих третьою особою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, у відповідності до статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"
Також вказує на те, що виконання будівельних робіт на територіях рекреаційного призначення Боржавської полонини, оточених об'єктами природно-заповідного фонду матиме вплив на довкілля: флору, фауну, людей, може призвести до порушення прав, свобод та інтересів територіальних громад Міжгірського, Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області, Українського народу та прав позивача, захист та поновлення порушених прав та інтересів його, як буде ускладнено.
Суд звертає увагу, що правомірність та оцінка прийняття Висновку з оцінки впливу на довкілля, процедурні питання його дотримання підлягає з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи № 260/7771/19 по суті. Ці питання на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даній справі не з'ясовуються та не досліджуються.
Звернувшись до суду з даним адміністративним позовом про визнання бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України протиправною, позивач реалізував своє право на судовий захист.
Суд вважає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №826/15718/16).
Вимога заборонити суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-951цс16).
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин судом резюмується, що вжиття заходів забезпечення позову є не доцільним.
Суд вважає недостатнім посилання заявника на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом тих заходів забезпечення адміністративного позову, про які йдеться у заяві.
На переконання суду, подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправною бездіяльності щодо не зупинення розгляду документів для отримання дозволу на виконання будівельних не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку та на даній стадії.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування заяви та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко