про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2019 року м. Київ № 320/3972/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ю-34259-17.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною першою статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності) (п.1).
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч.4 ст.10 Закону).
Отже, інформація про найменування юридичної особи підтверджується саме відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У позовній заяві в якості позивача вказано Дочірнє підприємство «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» (ідентифікаційний код 02649621).
Проте, відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.07.2019, сформованого на запит суду, найменуванням юридичної особи, яка зареєстрована в Реєстрі за ідентифікаційним кодом 02649621, є Дочірнє підприємство «Санаторій Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця».
Отже, у позовній заяві зазначено неправильно (неповно) найменування позивача.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну із зазначенням найменування позивача, яке вказане в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ю-34259-17, якою позивачу нарахована заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 781927,74 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 11728,92 грн. (1,5 х 781927,74 грн.).
Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства, не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Натомість позивачем додано до позовної заяви клопотання про відстрочку сплати судового збору до відкриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю можливості сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У вказаному клопотанні позивач, обґрунтовуючи необхідність відстрочення сплати судового збору, зазначив про відсутність у Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» необхідних коштів для сплати судового збору.
Так, на підтвердження наданих пояснень позивач надав довідку Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» №184 від 19.07.2019, відповідно до якої станом на 19.07.2019 залишки на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Приватбанк» МФО 321842 становлять 450,07 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказана довідка про залишок коштів сформована позивачем, а не безпосередньо АТ «Приватбанк», що свідчить про те, що безпосередньо установою банку не підтверджено вищевказаного рахунку позивача.
Крім того, позивач не надає до суду доказів на підтвердження того, що у Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» відсутні інші рахунки в установах банків, а також грошові кошти безпосередньо в касі підприємства.
Отже, питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору може бути вирішено позитивно при умові надання товариством доказів про відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат (інформація про рахунки, які взяті на облік у контролюючих органах; виписки з поточних рахунків у національній/іноземній валюті, довідка банку про залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку юридичної особи, докази на підтвердження відсутності готівкових коштів в касі підприємства тощо).
Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують незадовільний майновий стан Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 11728,92 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: 34316206084081;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Санаторій Україна» ПрАТ «Укрпрофоздоровиця» про відстрочення сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
2.Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- уточнену позовну (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати докази сплати судового збору у розмірі 11728,92 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.