про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2019 року м. Київ № 320/3952/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд скасувати постанову від 04.06.2019 № 27399 винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 361/5293/16-ц від 19.12.2018 (відповідно до вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Свистанюк Ю.Г. винесена постанова в межах виконавчого провадження ВП № 57985040 від 04.06.2019 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 8346, 00 грн.
Однак, з даним позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 15.07.2019, що підтверджується календарним штемпелем відділу поштового зв'язку, який надійшов до суду 24.07.2019 та цього ж дня був зареєстрований службою діловодства суду.
Із позовної заяви та доданих до неї документів судом не встановлено фактичної дати ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою від 04.06.2019, проте, позивачем долучено до позовної заяви оригінал оскаржуваної постанови та супровідний лист від 04.06.2019 № 27399.
Відтак суд констатує, що позивач був ознайомлений з оскаржуваною постановою 04.06.2019, оскільки жодних доказів, які б свідчили про зворотнє, матеріали справи не містять, а отже, звернувся до суду за межами процесуальних строків.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про фактичну дату, з якої позивачеві стало або мало бути відомо про порушення його прав оспорюваним постановами, зважаючи на наявність у позивача цілодобового безперешкодного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, можливості отримання копії цих постанов разом з постановами про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення цих вимог, у пункті 1 прохальної частини позову зазначено реквізит (номер) оскаржуваної постанови від 04.06.2019, а саме № 27399, копію якої до матеріалів позову не додано. Проте, в матеріалах позову наявний оригінал постанови від 04.06.2019 ВП № 57985040.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів (паспорта позивача та матеріалів виконавчого провадження), які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Також в порушення вимог частини першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача. Проте, позивачем приєднано оригінал фіскального чеку від 15.07.2019 на підтвердження надіслання копії позову відповідачеві.
Суд констатує, що обов'язок щодо надання доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів покладений частиною другою статті 161 Кодексу виключно на суб'єктів владних повноважень, до яких позивач не відноситься, оскільки звертається до суду за захистом своїх прав як фізична особа.
Водночас відсутність копій таких документів унеможливлює виконання судом приписів Кодексу адміністративного судочинства України в частині надіслання позовної заяви суб'єкту владних повноважень.
В силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із прохальної частини позову судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, виходячи із ціни позову згідно з оскаржуваною постановою, позивачеві слід було сплатити 768, 40 грн. судового збору за вимогу майнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем вимоги частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в частині подання доказів сплати судового збору не виконані. Доказів того, що позивач звільнений від сплати збору суду також не представлено.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, зокрема, належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови № 27399 від 04.06.2019 про стягнення виконавчого збору, що є предметом цього спору;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів або доказів отримання постанови пізніше ніж 04.06.2019;
- належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), зокрема, із зазначенням в прохальній частині позову вірних реквізитів (номера) оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору;
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів (паспорта позивача та матеріалів виконавчого провадження) як для відповідача, так і для суду;
- оригіналу документа про сплату 768, 40 грн. судового збору за вимогу майнового характеру або доказів, які свідчать про наявність у позивача відповідних пільг, що є підставою для звільнення від сплати збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.