Справа № 522/10320/19
Провадження № 2з/522/572/19
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
30 липня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання права власності за набувальною давністю,-
Позивачі звернулись до суду із позовом, по якому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Позивачами одночасно із подачею позову подано до суду заяву про забезпечення позову, по якій просять суд заборонити вчиняти дії щодо спірного житла Приморській районній адміністрації Одеської міської ради; заборонити вчиняти дії щодо спірного житла Управлінню служби безпеки України в Одеській області; заборонити вчиняти дії щодо спірного житла державній виконавчій службі Приморського району м. Одеси.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.
29.07.2019 року подано до суду заяву про забезпечення позову, по якій просять суд заборонити вчиняти дії щодо спірного житла Приморській районній адміністрації Одеської міської ради; заборонити вчиняти дії щодо спірного житла Управлінню служби безпеки України в Одеській області; заборонити вчиняти дії щодо спірного житла державній виконавчій службі Приморського району м. Одеси, мотивуючи її тим, що Приморським районним судом м. Одеси вже винесено рішення про виселення позивачів зі службового житла.
Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
В заяві про забезпечення позову заявники не навели доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявники не зазначили доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.
Крім того позивачами не зазначено, що даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.
Крім того рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2019 року по справі № 522/20238/18 визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та їх виселено з даного приміщення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання.
Суд не може перешкоджати у виконанні рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Отже, в відповідності з зазначеними нормами процесуального права суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,- « про вжиття заходів забезпечення позову»- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя : Р.Д. Абухін
30.07.2019