Справа № 522/12741/19
провадження 1-кс/522/14473/19
26 липня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному проваджені № 12019160500003783 від 19.07.2019 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Терджола, громадянин Грузії, неодружений, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без місця проживання на території України, раніше не судимий,
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_6 ,
підозрюваний - ОСОБА_7 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
перекладач - ОСОБА_9
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання старшого слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_11 , у кримінальному проваджені № 12019160500003421 від 30.06.2019 р., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , з наступних підстав.
Так, 19.07.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, та умислом на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , де побачив раніше незнайомого громадянина Фінляндії - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , речі якого визначив предметом злочину. Реалізуючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, в ході словесного конфлікту почав наносити удари потерпілому удари обома руками по обличчю, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_13 схопив ОСОБА_12 однією рукою за шию а іншою рукою шляхом ривка зірвав із шиї золотий ланцюжок, с кулоном, вагою 20 грам, вартість 18000 гривень, потім зняв із лівою руки потерпілого, наручний годинник, марки «Тіссот» вартістю 30000 гривень, після чого с місця вчинення злочину втік. У подальшому, ОСОБА_14 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
25.07.2019 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєні вказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилався на наявність ризиків зазначених в ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечили проти вказаного клопотання.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується допитом потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколами впізнання особи, з потерпілим (де потерпілий ОСОБА_12 впізнала підозрюваного ОСОБА_13 ); протоколом огляду відео записів з камер спостереження;постанова про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 25.07.2019 року та іншими зібраними матеріалами у кримінальному провадженню.
На думку слідчого судді вказаних обставин, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Так, на даний час є всі підстави вважати, що ОСОБА_7 підозрюючись у вчиненні тяжкого злочину проти власності, та здоров'я потерпілого може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, тобто не вилучені всі предмети, які можуть мати стосунок до даного кримінального провадження, а також не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, тобто слідчий суддя вважає наявним ризик передбачений в п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, слідчий суддя враховує обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме: відсутність стійких соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний є громадянином іншої держави, молодий вік особи, та тяжкість вчиненого. З урахуванням вказаних обставин, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне розмір застави не обирати, оскільки, злочин, що ставиться у підозру ОСОБА_7 , пов'язаний із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177-178, 183, 186-187, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному проваджені № 12019160500003783 від 19.07.2019 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 25.07.2019 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 22.09.2019 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя:
26.07.2019