Справа № 522/23860/16-к
провадження 1-кс/522/14480/19
26 липня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 , за погодженням прокурора військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 42015161010002186 від 19.03.2015 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Нижньогірський, АР Крим, громадянка України, начальник зміни інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , головного старшини, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
- підозрюваної за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_6 ,
підозрювана - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 , за погодженням прокурора військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 42015161010002186 від 19.03.2015 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , з наступних підстав.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді начальника зміни інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , головного старшину.
У відповідності до Указу Президента України від 24.03.2014 № 339, щодо передислокації військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України та відповідно до спільних деректив Міністерсва оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 06.05.2014 року № Д-1 у строк до 12.05.2014 особовий склад військової частини НОМЕР_1 повинен був передислокуватись до нового місця служби.
Будучи військовослужбовцем ОСОБА_5 , порушуючи встановлений ст. ст. 9, 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, відповідно до якого кожний військовослужбовець зобов'язаний нести військову службу у продовж встановленого законом строку, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, з метою ухилитись від проходження військової служби, не з'явилась до нового місця служби, чим протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок відповідно до вимог ст.ст 17, 65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілосності України.
Відповідно до п.п. 2, 3 Директиви Міністерства Оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України» останьою визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території, у період з 06.05.2014 до 12.05.2014.
Проте, ОСОБА_5 на порушення спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1, станом на 13.05.2014 з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя до нового місця служби - військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , не прибув вчинивши дезертирство, тобто, нез'явлення на службу у разі переведення з метою ухилитися від військової служби.
19.03.2015 року, стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 408 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, а тому може переховуватися від правоохоронних органів та суду; та тривалий час переховувалася від органів досудового розслідування, немає міцних соціальних зв'язків, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилався на наявність ризиків зазначених в ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечили проти вказаного клопотання.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості за ч. 1 ст. 408 КК України, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі строком до 5 (п'яти) років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 25.07.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.07.2019 року; .
На думку слідчого судді вказаних обставин, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваною могло бути вчинено кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України. Так, на даний час є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюючись у вчиненні злочину проти встановленого порядку несення військової служби, а саме у вчиненні дезертирства, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, зважаючи також на те, що місце знаходження підозрюваної тривалий час встановити не було можливості.
Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, що підозрювана може знищити чи спотворити докази, які безпосередньо судом не досліджені.
Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, оскільки підозрювана переховувалася від органі досудового розслідування, не вилучені всі предмети, які можуть мати стосунок до даного кримінального провадження, а також не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, тобто слідчий суддя вважає наявним ризик передбачений в п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, слідчий суддя враховує обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме: відсутність стійких соціальних зв'язків, характер кримінального правопорушення, що ставиться у підозру ОСОБА_10 , слідчий суддя бере до уваги той факт, що встановити місцезнаходження останньої протягом понад чотирьох років не видалось можливим. З урахуванням вказаних обставин, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
В той же час, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, та Верховного суду, задля забезпечення можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, вважаю за можливе обрати розмір застави, достатній для забезпечення явки підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177-178, 183, 186-187, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 , за погодженням прокурора військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 42015161010002186 від 19.03.2015 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної - задовольнити
Застосувати до ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 522/23860/16-к провадження по справі 1-кс/522/14480/19.
Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками та підозрюваними, в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомила про причину своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з 25 липня 2019 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 19 вересня 2019 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
26.07.2019