Справа № 509/3205/19
24 липня 2019 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Дорошко А.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області
про
визнання права власності, -
У червні 2019 року позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначила, що їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.08.2005 р., на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці позивачкою була проведена забудова, а саме житловий будинок з господарськими спорудами. У зв'язку з тим, що будівництво було виконано позивачкою без відповідного дозволу, який надає право виконання будівельних робіт, та без належно затвердженого проекту, воно вважається самочинним, а тому позивачка має перешкоди у введенні в експлуатацію завершеного будівництва та у реєстрації свого права власності на збудоване нерухоме майно.
З наведених підстав позивачка просила суд визнати за нею право власності на вказане вище самочинно збудоване нерухоме майно.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву, якою повідомила, що свій позов підтримує та просить про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, якою повідомив, що не заперечує проти позову та просить про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено судом, позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.08.2005 р.
На цій земельній ділянці позивачкою самовільно збудовано нерухоме майно, що складається з житлового будинку під літ. «А» - загальною площею 347,7 кв.м., житловою площею 135,1 кв.м., з навісом під літ. «а» та споруди № 1.
У зв'язку з тим, що будівництво було виконано позивачкою без відповідного дозволу, який надає право виконання будівельних робіт, та без належно затвердженого проекту, воно вважається самочинним, а тому позивачка має перешкоди у введенні в експлуатацію завершеного будівництва та у реєстрації свого права власності на збудоване нерухоме майно.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 908/2019 від 09.07.2019 р. вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, що пред'являються до житлових будинків.
З наведених підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 200, 258, 259, 263-268, 272-273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 375, 376, 392 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку під літ. «А» - загальною площею 347,7 кв.м., житловою площею 135,1 кв.м., з навісом під літ. «а» та споруди № 1.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: А. І. Бочаров