12.07.07р.
Справа № А32/229-07
За позовом: Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
До: Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»в особі Криворізької філії, м. Кривий Ріг
Про : спонукання вчинити певні дії
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача : Сидорук І.А. ( дов. № 07-61 від 21.02.07 р. ) ;
Від відповідача : Івченко О.А. ( дов. № 17 від 18.12.06 р. )
Контрольно - ревізійне управління в Дніпропетровській області ( позивач ) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»в особі Криворізької філії ( відповідач ) про зобов'язання виконати п.3 вимоги КРУ від 02.06.06 р. № 15/188 в частині усунення порушень , виявлених в ході проведення ревізії на загальну суму 34 748,00 грн., а саме -відшкодувати з робітників підприємства безпідставно нараховану та виплачену ним премію шляхом стягнення з винних осіб. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Відповідач заперечень на позов не надав, представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував .
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд , -
Контрольно - ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було проведено ревізію окремих питань фінансово -господарської діяльності Криворізької філії ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»за період з 01.01.04 р. до 01.04.06 р. За результатами цієї ревізії було складено відповідний акт від 26.05.06 р. № 22/008, в якому було зазначені порушення, що були виявлені в ході ревізії, а саме: безпідставне нарахування та виплпачення премій працівникам на загальну суму 34 748,00 грн.
У зв'язку з чим КРУ на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією; а саме, запропоновано вжити заходи до повного відшкодування фінансових порушень на 35,6 тис. грн.. шляхом утримання по заробітній платі на підставі заяв, відшкодування винними особами на рахунок підприємства, при необхідності шляхом пред'явлення цивільних позовів.
Відповідачем отримано вищезазначена вимога, але (за твердженням позивача) відповідачем до цього часу не виконані вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією; а саме -не вжиті заходи претензійно-позовного характеру, в тому числі шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних осіб .
Відповідно до приписів ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»: Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: 1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); 2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом; 3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів; 4) вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України; при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям; 5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»; 6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій; 7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; 9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; 10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 11) входити з поданням до Міністерства юстиції України про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, якщо в ході проведення ревізії фінансової діяльності такої політичної партії буде виявлено факти, які свідчать про те, що кошти, виділені з Державного бюджету України на фінансування її статутної діяльності, були використані на фінансування участі цієї політичної партії у виборах до органів державної влади чи місцевого самоврядування або на цілі, не пов'язані із здійсненням статутної діяльності; 12) проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
Враховуючи вищезазначену норму Закону, позивач вважає, що відповідним способом захисту інтересів держави в цьому випадку є саме звернення з позовом про зобов'язання відповідача виконати вимоги КРУ від 02.06.06 р. № 15/188 в частині усунення порушень , виявлених в ході проведення ревізії на загальну суму 34 748,00 грн., а саме -відшкодувати з робітників підприємства безпідставно нараховану та виплачену ним премію шляхом стягнення з винних осіб.
Але такий висновок позивача є хибним з наступних підстав: відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до приписів ст.12 ЦК України «Здійснення цивільних прав»: особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Згідно до ст.14 цього Кодексу «Виконання цивільних обов'язків»: цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ст.17 ЦК України: орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Відповідно до ст.20 цього Кодексу «Здійснення права на захист»: право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із приписами ст.1 ГПК України «Право на звернення до господарського суду»: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що звернення до суду з позовом є правом, а не обов'язком сторони; а тому суд відповідно до вимог чинного законодавства не має достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог про спонукання сторони звернутися до суду з цивільним позовом про стягнення з третіх осіб певних грошових коштів. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що предмет позову у цій справі не відповідає встановлених законом способам захисту прав, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог КРУ слід відмовити .
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.55 Конституції України; ст.ст.12,14,17,20 ЦК України; ст.1 ГПК України; ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»; ст.ст.71, 159-167 КАС України, господарський суд,-
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ця постанова може бути оскаржена в порядку розділу ІV КАС України та набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАСУ .
Суддя Васильєв О.Ю.