ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2019 року м. Київ № 640/11761/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сувало Михайла Степановича
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою, в якій просить суд :
Визнати відсутність компетенції у начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві утворювати комісії;
Визнати протиправним та скасувати доручення начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сувало Михайла Степановича від 27 травня 2019 року №74 "Про проведення перевірки".
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення фізичної особи з адміністративним позовом немайнового характеру стягується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі і порядку, визначених законодавством.
Позивачем у п.3 позовної заяви вказано, що позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до дня ухвалення рішення суду, оскільки на день її подання у ОСОБА_1 відсутня можливість сплати судовий збір через нестачу грошових коштів (отримані у червні 2019 року відпускні та заробітну плату витратив на заміну вікон у квартирі, на оплату комунальних послуг, придбання літнього одягу, залишились гроші тільки на хліб і воду).
Суд, розглянувши питання про відстрочення сплати судового збору, звертає увагу на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення п.3 прохальної частини позовної заяви.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2019 році становить 1921 гривню, позивачу необхідно сплатити 1 536,80 (768,40 грн *2) гривень судового збору.
Або ж на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 необхідно надати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих позивачем доходів за І-ІІ квартали 2019 року, які (відомості) позивач може отримати в територіальному органі Державної фіскальної служби за місцем свого проживання.
Що стосується письмових доказів, доданих до позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
За загальним правилом копією документа можна вважати документ, який відтворює інформацію іншого документа, а також повністю чи частково її зовнішню форму вираження.
З вищевикладеного можна дійти висновку, що копія позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно, мають відтворювати форму позовної заяви наданої до суду та доданих до неї документів.
Тобто копія позовної заяви також має бути підписана позивачем або його представником, а додані до неї документи мають бути засвідчені належним чином.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено письмові докази (копії документів), додані до позовної заяви не засвідчені належним чином.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, м. Київ, 01601) протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих позивачем доходів за І-ІІ квартали 2019 року, які (відомості) позивач може отримати в територіальному органі Державної фіскальної служби за місцем свого проживання або оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн.
засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви в одному примірнику для суду.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Р.О. Арсірій