ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2019 року м. Київ № 640/13075/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., направлені на списання грошових коштів по постанові про арешт коштів боржника ВП № 58162404 від 06.06.2019 року неправомірними, такими, що порушують права, свободи та інтереси Служби автомобільних доріг у Донецькій області;
- визнати недійсними постанови про арешт коштів: № 58162404 від 22.01.2019, постанову ВП № 58162404 від 31.05.2019 та постанову ВП № 58162404 від 06.06.2019, що були винесені державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А.;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., скасувати постанови про арешт коштів: № 58162404 від 22.01.2019, постанову ВП № 58162404 від 31.05.2019 та постанову ВП № 58162404 від 06.06.2019, як незаконні.;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., поновити порушене право Служби автомобільних доріг у Донецькій області, а саме повернути на розрахункові рахунки Служби автомобільних доріг у Донецькій області незаконно списані грошові кошти у розмірі 3164290,81 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначено статтями 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А., які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 06.06.2019 року, постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2019 року, постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2019 року у межах виконавчого провадження №58162404.
Відповідно до долучених до позовної заяви матеріалів, оскаржувані постанови про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження №58162404 винесено приватним виконавцем 22.01.2019 року, 31.05.2019 року, 06.06.2019 року в той час, як із позовною заявою Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась 11.07.2019 року тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивачем не додано до позову відповідної заяви.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, судом взято до уваги, що позивачем в позовній заяві викладено підстави, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду, однак, процесуальним законодавством чітко визначено, що у разі пропуску процесуального строку звернення до суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, зазначено, що позивач звертаючись до Господарського суду з аналогічними позовними вимогами, посилався на наявну практику Верховного Суду з аналогічних питань, які були вирішені в господарському судочинстві, а саме, постанова Верхового Суду по справі №916/1605/15-г від 07.05.2018 року, однак, ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2019 року закрито провадження, оскільки, відповідні спори віднесено до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Проте, суд критично ставиться до вищезазначених тверджень позивача, у зв'язку з тим, що ознайомившись із практикою Верхового Суду, на яку посилається позивач при зверненні до Господарського суду, а саме з постановою Верхового Суду по справі №916/1605/15-г від 07.05.2018 року, як на поважну причину пропуску звернення до суду, суд дійшов висновку, що Верховним Судом вирішено правовідносини, які є відмінними від правовідносин, які визначено позивачем у адміністративному позові. А саме, в зазначеній постанові Верховного Суду державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 31.08.2015 по справі № 916/1605/15-г та в рамках одного виконавчого провадження стягнуто з боржника виконавчий збір, в той час, як для стягнення виконавчого збору з позивача було відкрито окреме виконавче провадження, таким чином, позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду не було враховано зазначеної обставини, а отже, посилання на постанову Верховного Суду від 07.05.2018 року №916/1605/15-г є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що до позовної заяви не долучено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зобов'язує позивача у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (адреса: 01051, м. Київ, вул. П. Болбочана, 8, корпус "А") заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- позовної заяви з уточненими позовними вимогами.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Служби автомобільних доріг у Донецькій області слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Служби автомобільних доріг у Донецькій області залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна