ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про поновлення строку звернення до адміністративного суду
17 липня 2019 року м. Київ № 640/6040/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Лямзіної Т.В., представника відповідача Усачової А.І. (довіреність від 21.12.2018 року №3), вирішивши у підготовчому засіданні заяву про залишення позовної заяви без розгляду та заяву про поновлення строку звернення до суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
третя особа Державне підприємство «Енергоринок»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі також - позивач, ТОВ «ЛЕО») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, НКРЕКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державне підприємство «Енергоринок» (далі також - третя особа, ДП «Енергоринок»), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не прийняття постанови про врахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти постанову, в якій:
- врахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» суми дотаційних сертифікатів у розмірі 668 566 680,00 грн. при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року;
- суму коштів недоотриманої компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів за періоди листопад - грудень 2014 року та січень - квітень 2015 року у розмірі 668 566 680, 00 грн. компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» шляхом зарахування (спрямування) зазначеної суми на погашення розстроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» згідно з графіками погашення заборгованості за ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.05.2017 року (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 29.05.2018 року) у справі №922/1344/15 та за ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.09.2016 року у справі №913/282/16 (з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що постановою Донецькою окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року у справі №805/1225/15-а (далі також - Постанова в адміністративній справі №805/1225/15-а), яку залишено в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року, визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не нарахування дотацій для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території антитерористичної операції за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року та зобов'язано НКРЕКП прийняти постанову про врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з встановленого законодавством порядку за період листопад - грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
28.08.2018 року НКРЕКП прийнято постанову №914 «Про врахування АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року .»
ТОВ «ЛЕО» листом від 12.09.2018 року № 01-16/2/234 звернулось до НКРЕКП щодо врахування ТОВ «ЛЕО» відповідних сум дотаційних сертифікатів за період листопад-грудень 2014 року на січень-березень 2015 року шляхом прийняття відповідної постанови.
НКРЕКП листом від 22.10.2018 року № 9574/17.2.1/7-18 позивача повідомлено про відмову у прийнятті відповідної постанови з нарахування дотацій ТОВ «ЛЕО» для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції у Луганській області, посилаючись на те, що постанову в адміністративній справі №805/1225/15-а прийнято виключно щодо правовідносин між ПАТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» та НКРЕКП.
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, позивач звернувся до суду та просить задовольнити вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.06.2019 року.
Через канцелярію суду 04.06.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, до якого долучено заяву про залишення позову без розгляду.
Заяву про залишення позову без розгляду обґрунтовано тим, що на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем зазначено, що предметом розгляду справи є ймовірна бездіяльність НКРЕКП щодо не прийняття постанови про врахування ТОВ «ЛЕО» суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленими законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
Разом з тим, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.02.2001 року №184 (втрата чинності 29.08.2017 року) затверджено Положення про порядок надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії побутовим споживачам.
Відповідно до пункту 5 цього Положення компенсація витрат надається щомісяця ліцензіатам, які здійснюють постачання електричної енергії населенню, населеним пунктам та на побутові потреби релігійних організації за затвердженими НКРЕКП тарифами.
Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом передбачено щомісячне надання компенсаційних втрат.
Водночас, ТОВ «ЛЕО» відомо, що НКРЕКП щомісячно надавалися відповідні дотації від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року, що знаходяться на контрольній території, що підтверджується постановами НКРЕКП від 29.10.2014 року №194, від 27.11.2014 року№410, від 29.12.2014 року №1053, від 30.01.2015 року №95, від 26.02.2015 року №225, які позивачем не оскаржувалися.
Отже, відповідач звертає увагу, що ТОВ «ЛЕО» у листопаді 2014 року, грудні 2014 року, січні 2015 року, лютому 2015 року та березні 2015 року було відомо щодо неотримання відповідних щомісячних дотацій від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на непідконтрольній території.
Враховуючи те, що позов до адміністративного суду подано позивачем 04.04.2019 року, в той час, як останньому було відомо або мало б бути відомо про своє порушене право у 2014-2015 роках, відповідач вважає, що ТОВ «ЛЕО» пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Крім іншого, відповідачем звернуто увагу, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №360/4460/18 за позовом ТОВ «ЛЕО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державне підприємство «Енергоринок» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
З огляду на викладене, просить залишити позовну заяву без розгляду.
Через канцелярію суду 18.06.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.
У підготовче засідання 19.06.2019 року прибув представник відповідача. Належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивачем та третьою особою участь уповноважених представників не забезпечено.
Представником відповідача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень на відповідь на відзив.
З огляду на першу неявку позивача у підготовче засідання, судом оголошено про відкладення підготовчого засідання до 10.07.2019 року. Встановлено позивачу строк до 10.07.2019 року надати свої міркування щодо наданих відповідачем заперечень.
Через канцелярію суду 19.06.2019 року позивачем подано заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду та 10.07.2019 року подано до них додаткові заперечення.
У підготовче засідання 10.07.2019 року прибули представники позивача та відповідача. Належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого засідання третьою особою участь уповноваженого представника не забезпечено.
Судом оголошено про надходження заяви відповідача про залишення позову без розгляду та роз'яснено позивачу наслідки застосування судом положення частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші поважні причини для його поновлення.
З огляду на викладене, судом відкладено підготовче засідання до 17.07.2019 року.
Через канцелярію суду 16.07.2019 року позивачем подано пояснення та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Так, позивач просить суд поновити строк звернення до суду з наступних підстав.
Позивачем зазначено, що до 01.01.2019 року ТОВ «ЛЕО» здійснювано діяльність на території Луганської області з постачання (продажу) електричної енергії за регульованим тарифом та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі ліцензій НКРЕКП України на території розміщення своїх місцевих (локальних) електричних мереж Луганської області.
Територія здійснення ліцензованої діяльності - територія Луганської області без виключення.
Відповідно до пункту 3.8.4. Умов та Правил, ТОВ «ЛЕО» мало право на одержання дотаційних сертифікатів від НКРЕКП, які повинні дорівнювати сумі дотацій, наданих ліцензіатом споживачам, що мають право на користування пільговими тарифами або на отримання інших дотацій, згідно з дотаційними програмами, якщо ці дотації не покриваються іншими джерелами фінансування.
З метою забезпечення отримання ТОВ «ЛЕО» компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, тобто дотаційних сертифікатів, ТОВ «ЛЕО» надано НКРЕКП всі необхідні заяви, розрахунки та звіти, які підтверджують факти постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
НКРЕКП прийнято постанови від 29.10.2014 року №194, від 27.11.2014 року№410, від 29.12.2014 року №1053, від 30.01.2015 року №95, від 26.02.2015 року №225 щодо врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни у листопаді, грудні 2014 року та січні, лютому та березні 2015 року.
Проте, у відповідних постановах НКРЕКП щодо врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни у періоди листопад - грудень 2014 року, січень - березень 2015 року не враховано суми компенсації втрат від поставки електроенергії споживачам, що сплачують за споживчу електроенергію за пільговими тарифами та знаходяться на території проведення антитерористичної операції.
Підставою для такого не нарахування є Протокол наради НКРЕКП від 30.01.2015 року №2/17.2/39-15, яким вирішено не враховувати енергопостачальним компаніям, які здійснюють постачання електроенергії у тому числі на непідконтрольній українській владі території, дотації (компенсації втрат), та передбачено здійснити запит до таких енергопостачальних компаній з метою отримання інформації щодо фактичних обсягів споживання електроенергії населенням у листопаді 2014 року на підконтрольній українській владі території за формою звітності № 4-НКРЕ, після чого здійснити коригування сум дотацій (компенсації втрат) по листопаду 2014 року шляхом врахування обсягів споживання електричної енергії лише на підконтрольній українській владі території.
Вказаний Протокол наради НКРЕКП від 30.01.2015 року № 2/17.2/39-15 прийнято на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876 «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року», введене в дію Указом Президента України від 14.11.2014 року №876.
Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876 заначено про необхідність запропонувати НКРЕКП змінити порядок забезпечення електричною енергією споживачів на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та оплати ними спожитої електричної енергії з урахуванням припинення розрахунків учасниками оптового ринку електричної енергії України, що здійснюють діяльність на цих територіях.
У зв'язку із складністю правовідносин, що обумовлена проведенням АТО у Луганській області, та їх невизначеність на період дії рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року № 876, ТОВ «ЛЕО» сумлінно виконувало рішення Регулятора (НКРЕКП) та не мало підстав не виконувати рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року № 876.
Втім, 28.08.2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 914 «Про врахування АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року», яку прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №805/1225/15-а.
На думку позивача, враховуючи висновки судів за результатами розгляду адміністративної справи №805/1225/15-а, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876, введене в дію Указом Президента України від 14.11.2014 року №876, не є підставою для позбавлення позивача нарахування дотацій для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції.
З огляду на те, що постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №805/1225/15-а усунуто правову невизначеність щодо права електропостачальників на компенсацію втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на всій території проведення антитерористичної операції за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року, ТОВ «ЛЕО» звернувся до суду з цим позовом саме після завершення судового розгляду у справі №805/1225/15-а.
Вважаючи дані обставини поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач просить суд поновити строк звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовче засідання 17.07.2019 року прибули представники позивача та відповідача. Належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого засідання третьою особою участь уповноваженого представника не забезпечено.
Судом поставлено на вирішення заяву відповідача про залишення позову без розгляду та заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні 17.07.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Частинами першою-третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейським Судом з прав людини вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Так, процесуальним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, який обчислюється з дня коли особа дізналася, або мала б дізнатися про своє порушене право. При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що про своє порушене право позивач дізнався із прийняттям НКРЕКП постанов від 29.10.2014 року №194, від 27.11.2014 року№410, від 29.12.2014 року №1053, від 30.01.2015 року №95, від 26.02.2015 року №225 щодо врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни у листопаді, грудні 2014 року та січні, лютому та березні 2015 року, що ТОВ «ЛЕО» не заперечується.
Отже, оскільки позивачем подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва 04.04.2019 року, слід дійти висновку, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду пропущено.
Водночас, поважність причин пропущення строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що у подібних правовідносинах постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року у справі №805/1225/15-а, яку залишено в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 року, визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не нарахування дотацій для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території антитерористичної операції за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року та зобов'язано НКРЕКП прийняти постанову про врахування суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з встановленого законодавством порядку за період листопад - грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
Постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №805/1225/15-а касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 року у даній справі - без змін.
Так, позивач дійшов висновку звернутися до адміністративного суду саме після розгляду справи №805/1225/15-а касаційною інстанцією.
З огляду на те, що відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку про визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд також бере до уваги, що ТОВ «ЛЕО» до 01.01.2019 року здійснювало діяльність на території проведення антитерористичної операції та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876 «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року», введене в дію Указом Президента України від 14.11.2014 року №876/2014, пунктом 2 якого запропоновано НКРЕКП змінити порядок забезпечення електричною енергією споживачів на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та оплати ними спожитої електричної енергії з урахуванням припинення розрахунків учасниками оптового ринку електричної енергії України, що здійснюють діяльність на цих територіях.
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876 нарадою НКРЕКП від 30.01.2015 року, оформленою Протоколом №2/17.2/39-15, вирішено не враховувати енергопостачальним компаніям, які здійснюють постачання електроенергії у тому числі на непідконтрольній українській владі території, дотації (компенсації втрат), та передбачено здійснити запит до таких енергопостачальних компаній з метою отримання інформації щодо фактичних обсягів споживання електроенергії населенням у листопаді 2014 року на підконтрольній українській владі території за формою звітності № 4-НКРЕ, після чого здійснити коригування сум дотацій (компенсації втрат) по листопаду 2014 року шляхом врахування обсягів споживання електричної енергії лише на підконтрольній українській владі території.
Отже, суд приймає твердження позивача щодо існування об'єктивної неможливості звернення до адміністративного суду у строк, встановлений процесуальним законодавством у зв'язку із добросовісним виконанням позивачем рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року №876 та обмеженнями, встановленими Протоколом наради НКРЕКП від 30.01.2015 року №2/17.2/39-15, як поважну причину пропуску строку звернення до суду.
Щодо посилання відповідача на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №360/4460/18, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа №360/4460/18 за позовом ТОВ «ЛЕО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державне підприємство «Енергоринок», в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття постанови про врахування позивачу суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року;
- зобов'язати відповідача прийняти постанову про врахування позивачу сум дотаційних сертифікатів у сумі 557138900, 00 грн. при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством порядком для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №360/4460/19, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності - залишено без розгляду.
У цій справі, заперечуючи проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, позивачем зазначено, що шестимісячний строк звернення до суду ним обчислюється з моменту отримання відмови відповідача, оформленої листом від 12.09.2018 року № 01-16/2/234, у прийнятті постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року у справі № 805/1225/15-а, відповідної постанови про врахування ТОВ «ЛЕО» суми дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію згідно з установленим законодавством для компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року.
Водночас, Луганським окружним адміністративним судом визнано вказане твердження позивача безпідставним, оскільки вищезазначена постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року у справі № 805/1225/15-а не стосується прав та обов'язків позивача.
Вважаючи, що строк звернення до суду сплив у березні 2015 року, в той час як позов позивачем подано 28.12.2018 року, на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, Луганським окружним адміністративним судом залишено позовну заяву без розгляду.
Водночас, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Крім іншого, частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України надається право позивачу на поновлення строку звернення до суду із позовом у разі, якщо причини пропуску будуть визнані судом поважними.
Так, із змісту ухвали Луганського окружного адміністративного суду судом встановлено, що позивачем, у межах розгляду справи №360/4460/19 не було заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не було вказано поважності причин такого пропуску, в той час, як вважав, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Проте, у межах розгляду справи №640/6040/19 позивачем визнано пропуск строку звернення до суду, який обґрунтовано причинами, які на думку суду, впливали на об'єктивну неможливість звернення до суду у відповідний процесуальний строк, що, у відповідності до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, надає право позивачу на звернення до адміністративного суду із позовом.
З огляду на викладене, суд вважає, що поновлення строку звернення до суду за даних обставин є дотриманням права позивача на доступ до правосуддя та права заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на зазначене та з урахуванням європейської судової практики, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, та відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 6, 9, 121, 123, 180, 181, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
3. Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
4. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» строк звернення до адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Л.О. Маруліна