Апеляційне провадження № 22-ц/824/9848/2019
справа № 758/4511/18
25 липня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва, постановленого під головуванням судді Войтенко Т.В. 16 квітня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Ганна Юріївна, про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків його недійсності,
У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , ПАТ КБ «Надра», треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Подільської РДА у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Г.Ю., про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків його недійсності.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що позивач ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , починаючи з 2003 року постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_2 , який з моменту народження проживає разом з батьками в квартирі АДРЕСА_1 . Дана квартира є єдиним житлом.
Вказувала, що 26.05.2008 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 без дозволу органу опіки та піклування, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пальорою Г.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1271, за яким ОСОБА_3 передав квартиру ВАТ КБ «Надра» в іпотеку в якості забезпечення виконання кредитного договору№153/П/14/2008/840,укладеного 26.05.2008 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 У зв?язку з посвідченням договору в той же день була накладена заборона на відчуження квартири, зареєстрована в реєстрі за № 1272.
Позивач вказувала, що для вчинення будь - яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, однак, при укладенні договору іпотеки від 26.05.2008, згода Органу опіки та піклування не була отримана, а тому договір є недійсним.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Ганна Юріївна, про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків його недійсності - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що позивачем не доведено порушень законних прав неповнолітньої дитини внаслідок укладення договору іпотеки. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що на квартиру звернуто стягнення чи вирішується питання про виселення дитини.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 20 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ) був зареєстрований шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження від 20.06.2003 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_2 народився син ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського РУЮ у м. Києві 09.08.2005 (а.с.7).
З 2003 року подружжя проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка відповідно до Довідки ЖБК «Квазар-5» від 19.02.1992 №46/1 належала на праві власності ОСОБА_3 - батьку ОСОБА_4 (а.с.71).
Станом на 2008 рік у спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3 (дідусь дитини), ОСОБА_7 (бабуся дитини), ОСОБА_8 (дядько дитини) та ОСОБА_4 (батько дитини), що підтверджується відповідною довідкою ЖБК «Квазар -5» від 07.05.2008 (а.с.72).
26.05.2008 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_4 (батьком дитини) був укладений кредитний договір №153/П/14/2008-840, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 144 620,00 дол. США (а.с.80-84).
Вказаний кредитний договір було забезпечено шляхом укладення договору поруки з ОСОБА_7 та шляхом укладення оспорюваного договору іпотеки (а.с.80).
26.05.2008 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_3 (дідусем дитини) був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок забезпечення вимог банку за кредитним договором від 26.05.2008, укладеним його сином ОСОБА_4 .
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1271 (а.с. 67-70).
Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що у квартирі, яка стала предметом іпотеки, проживала неповнолітня дитина ОСОБА_2 , та у зв?язку з укладенням договору іпотеки були порушені права дитини на житло, оскільки під час укладення договору не було отримано згоди Органу опіки та піклування Подільської РДА в м. Києві, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей під час вчинення будь - яких правочинів щодо жилих приміщень.
Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
За змістом статті 32 ЦК України,статті 177 СК України та статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов?язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов?язання.
При вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки на підставі порушення статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» в кожному конкретному випадку суди повинні:
1) перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання;
2) ураховувати добросовісність поведінки іпотекодавця щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору;
3) з?ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.
За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.
Вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки) заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовною підставою для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред'явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки з посиланням на те, що він був укладений без попереднього дозволу органу опіки та піклування. Сама по собі відсутність згоди органу опіки та піклування не дає підстав для висновку про порушення прав неповнолітньої особи, оскільки укладення договору іпотеки не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження права неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користування житлом , оскільки доказів того, що дитина разом із матір?ю перебувають на реєстраційному обліку у спірній квартирі, що є предметом оскаржуваного договору іпотеки, позивачем не надано.
Крім того, суд враховує недобросовісність поведінки іпотекодавця, який не повідомив банк про те, що в квартирі, яка передається банку в іпотеку, мешкає неповнолітній онук.
Боржник за кредитним договором, батько неповнолітньої дитини, та позивач по справі - мати неповнолітньої дитини, при укладанні договору кредиту також не поставили до відома банк про те, що в квартирі мешкає їх неповнолітня дитина, а тому неправдиве повідомлення батьками, які одночасно є законними представниками неповнолітнього, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків дитини.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Надані позивачами постанови про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса , на думку колегії суддів, також не дають підстав вважати, що права неповнолітнього на житло порушуться, оскільки на даний час діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегіясуддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.
Суддя - доповідач:
Судді :