Справа № 364/1060/18 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1958/2019 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ч. 2 ст. 286 КК України
іменем України
24 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
потерпілого: ОСОБА_9 ,
представника потерпілого: ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12018110160000160 за апеляційною скаргою потерпілого на вирок Володарського районного суду Київської області від 15.04.2019 року, яким
Д ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завадівка Володарського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, працюючогооператором наливу на АЗС № 2 ПрАТ «Компанія Інтерлогос», одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого,
визнановинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем його проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок експерта від 13.08.2018 року № 12-1/1384) - у розмірі 1 144 грн. 00 коп.; судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок експерта від 13.08.2018 року № 12-1/1385) - у розмірі 2 002 грн. 00 коп.; судової автотехнічної експертизи (висновок від 22.08.2018 р. № 12-1/1511) - у розмірі 1 144 грн. 00 коп.; загальний розмір процесуальних витрат - 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 00 коп.
Стягнуто на користь ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн. В іншій частині вимог позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Цим же вироком вирішено питання про речові докази.
Відповідно до вироку суду, 17.07.2018 року близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_7 ,перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним власним автомобілем марки «KIA» модель «CERATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по асфальтованій проїзній частині вул. Миру смт. Володарка в напрямку с. Завадівка Володарського району Київської області, навпроти території приватного домоволодіння № 185, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (з подальшими змінами, далі - ПДР України), а саме вимог: підпункту «б» пункту 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі); підпункту «а» пункту 2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп'яніння); пункту 12.2 (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги); пункту 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), здійснив зіткнення з потерпілим - велосипедистом ОСОБА_9 , який, керуючи велосипедом марки «Ардіс-Либідь», рухався спереду в попутному автомобілю марки «KIA» модель «CERATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 ,напрямку по асфальтованій проїзній частині вул. Миру в смт. Володарка Київської області.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 28.08.2017 року № 56, внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно з висновком автотехнічної експертизи від 22.08.2018 року № 12-1/1511, у заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «KIA» модель «CERATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали вимогам пунктів 12.3 та 12.4 ПДР України.
Невідповідність дій водія ОСОБА_7 вимогам пункту 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі потерпілий, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення просить вирок щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити за ч. 2 ст. 286 КК України основне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вимоги обґрунтовує тим, що, призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання, хоч і знаходиться в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, проте не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а висновки суду першої інстанції про можливість застосування до ОСОБА_7 ст. 75 КК України та наявності трьох пом'якшуючих кримінальну відповідальність обставин, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Потерпілий зазначає, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, цивільний позов в повному обсязі йому не відшкодовано, а кошти, передані під час провадження в суді першої інстанції, є незначними. На переконання потерпілого, ОСОБА_7 хоч і визнав свою вину, однак щиро не розкаявся у вчиненому. Також апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано й інші обставини кримінального провадження, зокрема те, що внаслідок ДТП він став інвалідом, втратив роботу та зазнав моральних страждань.
В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілого захисник ОСОБА_8 просить вирок Володарського районного суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що при постановленні вироку судом першої інстанції було враховано всі обставини кримінального провадження, зокрема й щодо пом'якшуючих обстави та особи обвинуваченого. Зазначає, що обвинувачений відшкодував потерпілому майнову шкоду в повному обсязі та у міру своїх можливостей відшкодовує моральну. На думку захисника, це свідчить про те, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення та перебуваючи на волі зможе відшкодувати потерпілому усю шкоду та надавати йому необхідну допомогу.
Заслухавши доповідача, думку потерпілого та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, в подальшому після відшкодування моральної шкоди апелянт не підтримав апеляційну скаргу та не наполягав на позбавленні волі обвинуваченого; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим; обвинуваченого, який у дебатах та останньому слові апеляційну скаргу потерпілого просив залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін; захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого; дослідивши дані про особу обвинуваченого, висновки судово - медичних експертиз та досудовому доповідь; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд, відповідно до ст. 404 КПК України, перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам суд дав належну оцінку та правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Засади призначення покарання визначені у ч. 1 ст. 65 КК України, а в частині 2 цієї статті зазначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Абзацами 1, 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання. Висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку; це ж стосується, відповідно до абз. 2 п. 9 вищевказаної постанови, застосування ст. 75 КК України.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 суд врахував обставини кримінального провадження, наявність пом'якшуючих обставин - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого матеріального збитку. Також судом враховано як обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, судом були досліджені дані про особу обвинуваченого, який має повнолітніх дітей, невійськовозобов'язаний /т. 1 а. п. 200-201, 210/, за місцем проживання характеризується Завадівською сільською радою Володарського району Київської області позитивно /т. 1 а.п. 207/, за місцем роботи також характеризується позитивно, працює оператором наливу АЗС № 2 з 14.04.2016 рокупо теперішній час /т. 1 а. п. 209/, раніше не судимий /т. 1 а.п. 206/.
Як убачається з досудової доповіді, Володарський районний сектор з питань пробації, оцінивши дані про особу обвинуваченого, вважає за можливе досягнути правослухняної поведінки та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства / т.1 а.п.53 - 55/.
Згідно ст.75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Беручи до уваги, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії двооб'єктних злочинів, які одночасно посягають на приватні та публічні інтереси, урахування думки потерпілого при призначенні покарання винуватому є обов'язковим, а тому, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - відшкодування в повному обсязі заподіяної потерпілому шкоди та позицію, висловлену потерпілим в суді апеляційної інстанції, який не підтримав апеляційну скаргу та на наполягав на ухваленні нового вироку, колегія суддів вважає, що за таких обставин виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілого.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого - залишити без задоволення.
Вирок Володарського районного суду Київської області від 15.04.2019 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
___________________ ___________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4