24липня 2019 року м. Київ
Справа №753/276/17
Резолютивна частина постанови оголошена 24 липня 2019 року
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарент»
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухваленого суддею Коренюк А.М. 28 вересня 2017 року, повний текст рішення виготовлено 02 жовтня 2017 року в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарент» про визнання виконавчого написутаким, що не підлягає виконанню,-
Справа №753/276/17
№ апеляційного провадження:22-ц-824/6643/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Феркаляк Т.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , й вході розгляду справи збільшила свої вимоги в редакції від 25 травня 2017 року, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., ТОВ «Мегарент», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона 26 грудня 2014 року на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_1 придбала автомобіль марки «Тойота», 2009 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який був знятий з реєстраційного обліку в органах ДАІ, а 27 грудня 2014 року зареєструвала вказаний автомобіль в центрі ДАІ, про що отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ставши його власником. Однак, 16 вересня 2016 року її автомобіль було зупинено працівниками поліції, за наслідками якого автомобіль було затримано та вилучено у неї із поставленням на спеціальний майданчик, що підтверджується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16 вересня 2016 року з підстав перебування автомобіля під арештом на підставі постанови державного виконавця, постановленого на підставі виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06 червня 2016 року про звернення стягнення на вказаний автомобіль як предмет застави за борговими зобов'язаннями, які виникли між ТОВ «Мегарент» та ОСОБА_2 в сумі 64 000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 , й згідно виконавчого напису нотаріуса від 16 листопада 2016 року про звернення стягнення на вказаний автомобіль як предмет застави за борговими зобов'язаннями, які виникли між ТОВ «Мегарент» та ОСОБА_2 в сумі 260 000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 .
Вважає, що вказані виконавчі написи підлягають визнанню таким, що не підлягають виконанню, оскільки не відповідають вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 «Про затвердження переліку документів за якими стягнення заборогованості провадиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року, гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а саме є такими, що вчинені за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості, й вчинені відносно майна, яке перебуває у власності позивачки, яка не є стороною спірних правовідносин/зобов'язань, які існують між ТОВ «Мегарент» та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарент», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокатом Варода П.Б., який діє на підставі ордеру в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 , подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 , підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував. який діє на підставі ордеру в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 ,
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
26 грудня 2014 року на підставі довідки-рахунку № 633639 позивачка придбала автомобіль марки «Тойота», 2009 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , а 27 грудня 2014 року зареєструвала вказаний автомобіль в центрі ДАІ, про що отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з державним номерним знаком НОМЕР_3 (т.1 а.с.7).
16 вересня 2016 року вказаний автомобіль було зупинено працівниками поліції, за наслідками якого його було затримано та вилучено у позивачки із поставленням на спеціальний майданчик, що підтверджується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16 вересня 2016 року (т.1 а.с.8) з підстав перебування автомобіля під арештом на підставі постанови державного виконавця, постановленого на підставі виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06 червня 2016 року про звернення стягнення на вказаний автомобіль як предмет застави за борговими зобов'язаннями, які виникли між ТОВ «Мегарент», ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в сумі 64 000 грн. 00 коп. (а.с.90-105), й згідно виконавчого напису нотаріуса від 16 листопада 2016 року про звернення стягнення на вказаний автомобіль як предмет застави за борговими зобов'язаннями, які виникли між ТОВ «Мегарент» та ОСОБА_2 в сумі 260 000 грн. 00 коп. (т.1 а.с.118-134).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є стороною у зобов'язальних правовідносинах, з приводу яких здійснено виконавчі написи. Також суд зазначив, що підставою для звернення позивача із вказаним позовом є оспорювання ним права власності на спірний автомобіль, оскільки на придбаний нею автомобіль в подальшому було звернуто стягнення. А тому суд вважав, що позивач невірно обрав спосіб захисту своїх прав.
Проте, такий висновок суду є помилковим.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушенням норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 , суд першої інстанції розглядаючи позов, який був пред'явлений виключно до ОСОБА_2 , який є боржником у спірних правовідносинах, не вирішив в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи) питання про залучення до участі у справі ОСОБА_4 , який був власником майна - автомобіля марки «Тойота», 2009 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, ухваливши по суті правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, порушив норми процесуального права. Тому мотивувальну частину рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року необхідно змінити з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частин першої цієї статті.
Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про зміну рішення суду першої інстанції, то постанова Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року, якою суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, підлягає скасуванню..
Керуючись ст.ст.268, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року змінити, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.
Постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна