ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2019 року № 826/13244/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІК Авіейшен Україна»
доГоловного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
представники позивача - Старик Ю.С. , Антощук Л.П., Сківка М.М., Хиляк І.М.;
сторін: відповідача - Кошарська А.Ю. ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл Авіейшен Україна» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0419140302.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13244/16 та призначено до судового розгляду.
Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл Авіейшен Україна» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0418140302.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13245/16 та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2016 адміністративні справи № 826/13244/16 та № 826/13245/16 об'єднано в одне провадження із присвоєнням № 826/13244/16.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2018 № 5299 справу передано на розгляд судді Дегтярьовій О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2017 адміністративну справу № 826/13244/16 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 25.01.2018 № 487 дану справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 прийнято адміністративну справу № 826/13244/16 до свого провадження, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 22.02.2018.
22.02.2018 суд ухвалив замінити позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл Авіейшен Україна» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «АМІК Авіейшен Україна» (далі - позивач або ТОВ «АМІК Авіейшен Україна» або товариство), в судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2018.
05.04.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
На думку позивача, Головним управлінням ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або контролюючий орган) при винесенні спірних рішень допущено порушення цілої низки нормативних документів.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі наказів від 16.02.2015 № 229, від 02.03.2015 № 275, від 13.05.2015 № 560, від 09.06.2015 № 690, від 10.06.2015 № 709, від 08.04.2016 № 172 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 04.05.2016 № 84/1/26-15-14-03-02/35031928.
Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, підпункту 145.1.1, підпункту 145.1.2, підпункту 145.1.9 пункту 145.1 статі 145 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 90912,00 грн., у тому числі за 2013 рік на 90912,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 3969166,00 грн., в тому числі за 2014 рік на 3969166,00 грн.
Заперечення до акта перевірки відповідачем залишено без розгляду, висновки акта перевірки - без змін.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016:
- № 0419140302 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 113640,00 грн., з яких: 90912,00 грн. за основним платежем та 22728,00 грн. за штрафними санкціями;
- № 0418140302 про визначення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3969166,00 грн.
За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 20.07.2016 № 15578/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0419140302, № 0418140302 залишено без змін, скарги - без задоволення.
Незгода з податковими повідомленнями-рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в подальшому - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 статті 138 ПК України).
Згідно із пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
У відповідності до підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем встановлено, що сума доходів, відображених позивачем за даними бухгалтерського обліку, значно вища за показник, задекларований товариством у деклараціях з податку на прибуток.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем здійснювались господарські операції з імпорту та подальшого експорту пального для заправки літаків з метою заправки повітряних суден, які здійснюють міжнародні перевезення, а також імпорт суміші аліфатичних вуглеводнів з домішками ароматичних сполук, середні дистиляти (паливо для реактивних двигунів марки ТС-1 для двигунів з дозвуковою швидкістю та РТ для реактивних двигунів з понадзвуковою швидкістю).
Перевіркою відображених у рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» декларацій з податку на прибуток підприємств за 01.01.2013 по 31.12.2014 показників у загальній сумі 583963182,00 грн. виявлено, що на їх формування мало вплив здійснення господарських операцій з надання комплексу послуг з заправки та реалізації пального міжнародним авіакомпаніям-перевізникам (цивільна авіація).
В підтвердження факту проведення наведених господарських операцій позивачем надано суду копії договорів поставки нафтопродуктів та надання послуг з заправки повітряних суден/контракти поставки авіапалива для повітряних суден:
1) від 27.04.2012 № 02/04.12-ЗП із ПРАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»;
2) від 06.12.2012 № 48/12.12-ЗП із ТОВ Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл»;
3) від 10.12.2012 № 49/12.12-ЗП із ТОВ «Глобал Ейр Компані»;
4) від 14.05.2012 № 09/05.12-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Аероджет»;
5) від 17.05.2012 № 16/05.12-ЗП із ТОВ «Ай Сі Ес Хендлінг»;
6) від 18.06.2012 № 30/06.12-ЗП із ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн»;
7) від 14.05.2012 № 10/05.12-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Хорс»;
8) від 03.12.2012 № 06/12.12-ПР із ТОВ «Лук Авіа Ойл»;
9) від 01.08.2012 № 35/08/12-ЗП із ТОВ «Ротор Україна»;
10) від 15.05.2012 № 13/05.12-ЗП із ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів»;
11) від 17.05.2012 № 15/05.12-ЗП із ТОВ «Авіаційна хендлінгова компанія «Авіахендлінг»;
12) від 25.05.2012 № 20/05.12-ЗП із ТОВ «Амстор»;
13) від 30.07.2012 № 34/07.12-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії»;
14) від 29.05.2013 № 05/05.13-ЗП із ПАТ «Авіалінії Харкова»;
15) від 13.08.2012 № 38/08.12-ЗП із ПРАТ «Центр ділової авіації»;
16) від 23.08.2012 № 40/08.12-ЗП із ПРАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»;
17) від 09.10.2012 № 42/10.12-ЗП із ПРАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс»;
18) від 07.05.2013 № 04/05.13-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Марс РК»;
19) від 29.04.2013 № 03/04.13-ЗП із ТОВ «Кребо-Крим»;
20) від 09.04.2014 № 08/09.14-ЗП із ДАП «Україна»;
21) від 06.12.2013 № 09/12.13-ЗП із Кримське ДАП «Універсал-Авіа»;
22) від 14.09.2012 № 41/09.12-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Авіатранс К»;
23) від 17.05.2012 № 14/05.12-ЗП із ТОВ «Авіакомпанія «Аеро-Чартер»;
24) від 10.08.2012 № 37/08.12-ЗП із ТОВ «Авіаційна компанія «ІСД Авіа»;
25) від 06.12.2012 № 47/12.12-ЗП із ТОВ «Українська авіаційна компанія «Аеростар»;
26) від 29.09.2014 № 08/09.14-ЗП із ППА «Мілуватська»;
27) від 18.01.2013 № 01/01.13-ПP із ТОВ «Юкун»;
28) від 12.09.2012 № 32/12ПН із ВАТ «Авіакомпанія «ЮТейр»;
29) від 01.02.2014 № 02/02.14-ЗП із ПАТ «Авіаційна компанія «Днеправіа»;
30) від 24.01.2014 № 01/01.14-ЗП із ТОВ «ДАРТ»;
31) від 13.05.2012 № 21/05.12-ZP із компанією «Air Arabia PISC»;
32) від 25.02.2014 № 02/02.14-ZP із компанією «Jet Wings Ltd»;
33) від 01.06.2012 № 24/06.12-ZP із компанією «World Fuel Services Europe Ltd»;
34) від 28.04.2012 № 06/04.12-ZP із компанією «Shannon Air Link Ltd»;
35) від 04.12.2012 № 41/11.12-ZP із компанією «Onur Air Tasimacilik A.S.»;
36) від 08.05.2012 № 04/05.12-ZP із компанією «Jetlux Ltd»;
37) від 01.07.2012 № 36/08.12-ZP із компанією «Dubai Aviation Corporation trading as flydubai»;
38) від 07.08.2012 № 34/08.12-ZP із компанією «Georgian Airways»;
39) від 28.04.2012 № 05/05.12-ZP із компанією «A.L.I. Airlink International (CY) Ltd»;
40) від 17.05.2012 № 17/05.12-ZP із компанією «Sovereign Express Ltd»;
41) від 21.05.2012 № 18/05.12-ZP із компанією «Jet Aero Fuels Ltd»;
42) від 05.07.2012 № 32/07.12-ZP із компанією «Avia Star S.A.»;
43) від 08.08.2012 № 35/08.12-ZP із компанією «Challenge Aero AG»;
44) від 15.05.2014 № 05/05.14-ZP із компанією «Wizz Air Hungary Ltd.»;
45) від 01.07.2013 № 09/07.13-ZP із компанією «Air company Ellinair S.A.»;
46) від 31.05.2012 № 22/05.12-ZP із ТОВ «Авіакомпанія «Армавіа»;
47) від 14.11.2012 № 39/11.12-ZP із компанією «Delta Jet USA LLC;
48) від 16.05.2013 № 06/05.13-ZP із АТ «Авіакомпанія «SCAT»;
49) від 05.06.2013 № 08/06.13-ZP із компанією «Cargo Air Chartering F.Z.E.»;
50) від 01.07.2013 № 10/07.13-ZP із компанією «Atlasjet Havacilik A.S.»;
51) від 20.12.2013 № 11/12.13-ZP із НАК «Узбекістон хаво йулларі»;
52) від 30.05.2012 № 30/06.12-ZP із компанією «Deutsche Lufthansa AG»;
53) від 26.04.2012 № 01/04.12-ZP із компанією «Air Assets Ltd»;
54) від 21.05.2012 № 17/05.12-ZP із компанією «Aerofuels Overseas Limited»;
55) від 06.06.2012 № 25/06.12-ZP із компанією «Air Baltic Corporation A/S»;
56) від 28.03.2014 № 03/03.14-ZP із компанією «Wizz Air Ukraine Airlines LLC».
За твердженнями позивача, різниця між значенням доходу від операційної діяльності за податковим та бухгалтерським обліком за 2013-2014 роки виникла у зв'язку з відмінними правилами відображення ПДВ з отриманих авансів у деклараціях з ПДВ та бухгалтерському обліку та не може вважатися заниженням доходів для цілей оподаткування податком на прибуток.
Так, позивач наголошує, що контролюючим органом при співставленні показників бухгалтерського обліку та податкової звітності з податку на прибуток і ПДВ неправомірно не враховано суми ПДВ з отриманих авансів у перевіряємому періоді.
Суд критично ставиться до наведених аргументів позивача, адже ним не заперечується факт отримання в перевіряємому періоді авансів від компаній-покупців за договорами поставки нафтопродуктів та надання послуг з заправки повітряних суден/контрактами поставки авіапалива для повітряних суден.
Отже, зазначені аванси підлягають включенню до доходу від операційної діяльності, показник якого може бути зменшений на суму понесених підприємством витрат.
Окрім того, відповідно до змісту пунктів 4.13/4.16 перелічених договорів/контрактів сторони за результатами кожного календарного місяця не пізніше п'ятого числа поточного місяця здійснюють взаємну звірку об'ємів реалізованого в попередньому місяці палива, проведених платежів з відображенням в документах за взаєморахунками сторін, типу поставленого палива та призначення використання (для міжнародних/внутрішніх рейсів). Результати звірки оформлюються заключним документом «Актом». При цьому, сторони мають право підписувати акт шляхом обміну факсимільними повідомленнями, які мають силу оригіналу до його обміну поштою на оригінальні екземпляри.
Наведеним спростовуються твердження позивача щодо відсутності фактичної поставки нафтопродуктів, а лише отримання авансів (передоплати) в рахунок майбутніх поставок.
Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (пункт 137.1 статті 137 ПК України).
Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (пункт 137.4 статті 137 ПК України).
При цьому, порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності.
Відтак, враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, а також ту обставину, що позивач визнає відмінність показників бухгалтерського та податкового обліку, самостійно сформованих ним за результатами перевіряємого періоду, тобто дохід, відображений в податковому обліку підприємства, є більшим за дохід, задекларований в звітності з податку на прибуток, висновок контролюючого органу про заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток здійснено у межах норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства та фактичних обставин справи, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0419140302, № 0418140302 є правомірними.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІК Авіейшен Україна» - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко