ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2019 року м. Київ № 640/13426/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними та скасування постанов
Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судових витрат на 30 календарних днів, оскільки позивач є органом місцевого самоврядування, а виділення коштів на сплату судового збору займає певний час.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI).
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Натомість, проаналізувавши матеріали позовної заяви суд зазначає, що останні не містять жодних належних доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, що перешкоджає вирішенню питання щодо відстрочення позивачу сплати судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Крім того, невмотивоване відстрочення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою, суб'єктом владних повноважень у розмірі - 1,5 відсотку від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 923 220,00 грн. Таким чином судовий збір має бути сплачений у розмірі 13848,30 грн. Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. та надати до суду докази такої сплати.
Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) доказів сплати судового збору.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко