Справа №562/2290/19
29.07.2019 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
з участю секретаря Аврамчук Н.П.
розглянувши заяву Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 липня 2019 року КП "Здолбунівкомуненергія" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 15 жовтня 2010 року по 09 квітня 2019 року в сумі 55867 (П'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 98 коп., суму індексу інфляції 11038 (Одинадцять тисяч тридцять вісім) грн. 33 коп., три відсотки річних 3485 (Три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 61 коп., нарахованих заявником на суму заборгованості, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 2904 (Дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. 50 коп.
Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві спільної часткової власності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Обгрунтовуючи вимоги вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 може вчинити дії, пов'язані з відчуженням квартири, що може зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у абз.3 п.4 Постанови № 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивач стверджує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухому майно № 174410951 від 19 липня 2019 року та свідоцтва про право власності від 10 січня 1997 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 10 січня 1997 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних долях по 1/3 частині: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У відповідності до ст.ст.64, 68 ЖК УРСР власник (наймач) житлового будинку (квартири), члени його сім'ї зобов'язані своєчасно, щомісяця вносити плату за комунальні послуги. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору.
Однак, позивач просить стягнути на його користь заборгованість, нараховану на всю площу квартири, за період з 15 жовтня 2010 року по 09 квітня 2019 року лише з одного співвласника - ОСОБА_1 .
При цьому в позовній заяві не наведено підстав стягнення всієї суми заборгованості за останніх дев'ять років лише із ОСОБА_1 .
Відповідно до абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири є необґрунтованою та безпідставною, тому до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153, 259, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству "Здолбунівкомуненергія" в задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.