Дата документу 26.07.2019 Справа № 554/6697/19
Провадження №1-кс/554/11215/2019
про повернення скарги
26 липня 2019 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
25 липня 2019 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла вищевказана скарга ОСОБА_2 в порядку ст.ст.303-307 КПК України на бездіяльність посадових осіб поліції, а саме Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно поданої 02.05.2019 року заяви.
У скарзі зазначено, що заявник ОСОБА_2 звернувся до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.125 КК України, якою повідомив правоохоронний орган про спричинення легких тілесних ушкоджень.
Зазначає, що на його звернення до працівників правоохоронних органів йому повідомляли, що вказану заяву передано до підрозділу ДБР в Полтавській області, але оглянувши матеріали, заявником встановлено, що жодних дій з боку слідчого не зроблено, досудове розслідування не проводиться, чим порушуються його права як людини і громадянина.
Крім того, заявником ОСОБА_2 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного в скарзі, заявник просить зобов'язати працівників поліції внести відомості до ЄРДР та провести розслідування з даного факту.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Пунктом 3 ч.2 ст.304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
В силу ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з положень вищезазначеної норми КПК України обрахування 10-денного строку на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора розпочинається з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, зазначена бездіяльність слідчого чи прокурора означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги, заявник ОСОБА_2 02.05.2019 року звернувся до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (реєстраційний №12043), яку було прийнято уповноваженою особою вказаного органу, однак станом на момент звернення до суду жодної відповіді на вказану заяву йому не було надано.
Заявник ОСОБА_2 зазначає, що з приводу вказаної заяви він звертався до працівників правоохоронних органів та під час ознайомлення йому стало відомо про відсутність жодних дій слідчого відносно викладених у заяві фактів.
Однак, при зверненні до суду заявником порушено строк, передбачений ч.1 ст. 303 КПК України для подання скарги на зазначену бездіяльність слідчого.
Так, за змістом скарги, заявником фактично оскаржується бездіяльність посадової особи правоохоронного органу, слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР згідно заяви про кримінальне правопорушення від 02.05.2019 року.
Разом з тим, можлива бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно заяви від 02.05.2019 року розпочалася після спливу 24 годин після отримання матеріалів відповідної заяви, тобто у відповідний час з 03.05.2019 року.
У розумінні вимог ч.1 ст.303 КПК України, скарга на зазначену бездіяльність може бути подана заявником протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
До суду скарга на бездіяльність посадових осіб Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області надійшла 25.07.2019 року, тобто після перебігу визначеного законом 10-денного терміну на оскарження бездіяльності.
Заявник же, не отримавши відомостей про внесення до ЄРДР даних із його заяви про кримінальне правопорушення до 26.07.2019 року, тривалий час, а саме протягом більше двох місяців, з моменту звернення з відповідною заявою, не звертався до суду у порядку ст.303 КПК України з оскарженням бездіяльності, наслідком чого є пропущення десятиденного строку на подання скарги.
Крім того, як вказує заявник у скарзі, про допущену бездіяльність посадових осіб щодо розгляду його заяви йому та його захиснику стало відомо під час ознайомлення з матеріалами у відповідному правоохоронному органі.
У зв'язку з цим заявник просить поновити строк на оскарження бездіяльності посадових осіб Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, однак жодних поважних причин у розумінні вимог процесуального законодавства для поновлення пропущеного строку не зазначає.
Проте, обчислення строку оскарження з моменту отримання заявником відповіді на його звернення суперечить положенням закону, оскільки усна чи письмова інформація за результатами розгляду звернення заявника у будь-якому випадку не є процесуальним рішенням у розумінні положень ч.3 ст.110 КПК України.
Зазначені у скарзі обставини щодо відсутності по теперішній час жодних дій відносно викладених фактів з боку слідчого та непроведення досудового розслідування за його заявою або відомостей щодо внесення даних до ЄРДР через несвоєчасне отримання заявником повідомлення щодо розгляду його заяви не можна вважати поважними причинами, оскільки будь-яких доказів на підтвердження обставин наявності перешкод для звернення до суду з метою реалізації права на оскарження, у термін, визначений кримінальним процесуальним законодавством, у скарзі не вказано.
Крім того, посилання заявника ОСОБА_2 щодо можливого передання матеріалів його звернення до іншого органу - підрозділу ДБР в Полтавській області не можна вважати безумовними підставами для поважності причин пропуску строку звернення із даною скаргою, оскільки об'єктивних причин та перешкод для звернення до суду у зв'язку з наведеними обставинами заявник також не вказує.
Враховуючи вищевикладене, підстав для поновлення процесуального строку на подачу скарги не вбачається.
Враховуючи, що скарга була подана заявником після закінчення строку, передбаченого ст. 304 КПК України, і підстав для поновлення цього строку слідчий суддя не вбачає, а тому відповідно до положень ч.2 ст. 304 КПК України скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Згідно ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі виккладеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 115, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Відмовити заявнику в поновленні строку для звернення зі скаргою до суду.
Повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань разом з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1