Справа № 522/12869/19
Провадження 2-а/522/788/19
29 липня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом просив видворити відповідача, посилаючись на те, що 29.07.2019 співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одеса було виявлено громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування в Україні, а саме ухилявся від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні. Зі слів громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прибув на територію України 07.02.2019 року з приватною метою. Кордон України перетнув через КПП «Хутір Михайлівський». Після закінчення терміну перебування своєчасно не виїхав у зв'язку з сімейними обставинам. Відповідач знаходиться на території України не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
У судовому засіданні представник позивача - Стельмах А.М. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.
ОСОБА_1 , за допомогою перекладача Хамдард Непа Хабібрахман у судовому засідання заперечував проти видворення, вказав, що прибув в Одесу на кораблі близько року тому. Покинув Таджикистан у зав'язку з тим, що його переслідувала партія « Нахазад Ісламі», готує документи для отримання статусу біженця.
Представник відповідача - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позову, адже її довіритель не бажає покидати територію України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 29.07.2019 співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одеса було виявлено громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.07.2019 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ЦМУ № 004074 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.07.2019 ПН ЦМУ № 004074 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 5100 грн.
Зазначене стягнення відповідач сплатив відповідно до квитанції АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 11.07.2019 №43812393
29.07.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області було складено протокол № 000238 про адміністративне затримання за ч.2 ст. 263 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД 009727, яким відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП в розмірі 5100 грн.
05.07.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано його покинути територію України у термін до 19.07.2019.
У визначений термін громадянин Таджикистану ОСОБА_1 з території України не виїхав.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, зі змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, громадянин Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив правовий режим знаходження його на території України, а тому вважає, що є підстави для примусового видворення громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до громадянина Таджикистану ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з території України громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено відразу 29.07.2019 року.
Суддя В.Я.Бондар