Справа № 522/12868/19
Провадження № 2а/522/787/19
Іменем України
29 липня 2019 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одеси справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,
29 липня 2019 року до суду надійшов позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Мотивують вимоги тим, що громадянин Таджикистану ОСОБА_1 незаконно перебуває на території України. Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні. Своїми діями вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП. ГУДМС в Одеській області прийнято рішення, яким відповідача зобов'язано покинути територію України у термін до 19.07.2019 року включно. В зазначений термін відповідач не виконав рішення. В зв'язку порушенням перебування на території України 29 липня 2019 року був затриманий, про що складений протокол про адміністративне затримання.
Ухвалою від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі та в порядку ч.15 ст.289 КАС України, призначений розгляд справи у день подання позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач, за участю перекладача заперечував проти позовної заяви, оскільки він має бажання оформити статус біженця. Проте, до теперішнього часу не звертався з відповідною заявою до компетентних органів. Зазначає, ним був сплачений штраф за притягнення до адміністративної відповідальності за незаконне перебування на території України, а про існування рішення про примусове повернення до країни походження йому не було відомо та він його не оскаржував. В Україну приїхав 26 травня 2018 року та проживає в місті Миколаїв за АДРЕСА_2 без реєстрації, без трудового оформлення здійснює продаж фруктів. Також, надав суду для огляду в судовому засіданні паспорт громадянина Ресспубліки Таджикістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адвокат, яка представляє інтереси відповідача заперечувала проти задоволення позову, оскільки відсутні підстави для ідентифікації відповідача та його затримання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилитиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.
Матеріалами справи встановлено, що 29.07.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одеса було виявленно громадянина Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування в Україні.
05.07.2019 року співробітниками ЦМУ ДМС у м. Київі за адресою: вул . Петропавлівська, 11 у м. Київі, було виявлено особу, яка назвалась громадянином Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив правила перебування іноземців в Україні - проживання без документів на право проживання в Україні.
05.07.2019 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ЦМУ № 004074 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.07.2019 ПН ЦМУ № 004074 був притягнутий до адміністративної відповідальності, накладений штраф в розмірі 5100 грн., який сплачено та на підтвердження чого надана квитанція АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 11.07.2019 № 43812393.
05.07.2019 року ЦМУ ДМС у м. Києві було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 19.07.2019 року. В якому зазначено, що 05.07.2019 року по вул. Петропавлівська, 11, було виявлено відповідача, який порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні. В ході опитування громадянин Таджикістану ОСОБА_1 , він прибув на територію України 07.02.2019 року з приватною метою. Кордон України перетнув через КПП «Хутір Михайлівський». Після закінчення терміну перебування своєчасно не виїхав у зв'язку з сімейними обставинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
У визначений термін громадянина Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав.
29.07.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області в м. Одеса було виявлено зазначеного громадянина та з'ясовано, що громадянин Таджикістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
Згідно до п. 14 ст. 1 вищезазначеного Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно до частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».
Беручи до уваги той факт, що Відповідач проживав на території України без документів на право проживання в Україні вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУаАП, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах і тому не має можливості на даний час здійснити виїзд з території України, що унеможливлює ідентифікацію особи відповідача та забезпечення примусового видворення за межі України.
При цьому, 29.07.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області було складено протокол № 000238 про адміністративне затримання за ч.2 ст. 263 КУпАП та притягнений до адміністративної відповідності за ст. 203 КУпАП.
Як свідчать матеріали справи, відповідач з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
Згідно до п. 14 ст. 1 цього Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно до частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Отже, відомості про перебування на території України на законних підставах громадянина Таджикистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні, що вказує на порушення відповідачем вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Таким чином, відповідач проживає на території України без документів на право проживання в Україні, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилитиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах і тому не має можливості на даний час здійснити виїзд з території України, що унеможливлює ідентифікацію особи відповідача та забезпечення примусового видворення за межі України.
Відповідно до частини 11 статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Згідно пункту 27 частини 1 статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VIпункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
В ході судового розгляду встановлено, що менш жорсткі заходи (порука та застава) були розглянуті та визнані такими, що не можуть бути застосовані до даної ситуації, ГУ ДМС України вважає, що до громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід застосувати найбільш суворий захід, передбачений ч. 11 ст. 289 КАС України, як затримання з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України на строк достатній для виконання судового рішення.
Таким чином, враховуючи наявність оригіналу паспорту громадянина Таджикистану ОСОБА_1 відсутні підстави для його ідентифікації, але існує ризик перешкоджання проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його втечі, тому необхідно його затримати з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з розміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання рішення, але який не може перевищувати шість місяців.
Керуючись ст.ст. 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (м.Одеса, вул.Преображенська, 44) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Таджикистану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.
Затримати громадянина Узбекистану Таджикистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з розміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання 29 липня 2019 року та не більше 28 січня 2020 року.
Відмовити у задоволені вимог Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (м.Одеса, вул.Преображенська, 44) до громадянина Таджикистану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про ідентифікацію особи.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі через Приморський районний суд м. Одеси (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складений 29 липня 2019 року.
Суддя Л. М. Чернявська
29.07.2019