Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/1200/19
Номер провадження 3/511/543/19
"29" липня 2019 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванова О . В., розглянувши адміністративні матеріали які надійшли з Роздільнянського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтями ч. 1 ст. 130, ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
28.06.2019 року гр-н ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: о 03.00 год., керував мопедом «Сузукі Лец -2» без р.н. по вул. Молодіжній, 84 в м. Роздільна Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), згідно тесту приладу марки «Алкофор № 307» у ОСОБА_1 виявлено вміст 0,29 ‰ алкоголю.
Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до п. 2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі Інструкція) та п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 р. (надалі Порядок).
Медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння правопорушника в порядку, передбаченому Інструкцією проведений не був у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду у присутності двох свідків, про що інспектором спеціалізованої ГРПП з обслуговування стац. постів ГУНП в Одеській області було складено протокол у відповідності до п.8 Порядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 076766 від 28.06.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, згідно тесту приладу марки «Алкофор № 307», а також у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ст. 130 ч. 1 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно абз. 1 п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом МВС, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24.02.1995 р.).
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 приймаю до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; особу порушника, і вважаю, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 076767 від 28.06.2019 року за ч. 7 ст. 121 КУпАП, відповідно до якого він 28.06.2019 року о 03.00 год. по вул. Молодіжній, 84 в м. Роздільна Одеської області керував мопедом «Сузукі Лец -2» не зареєстрованому в установленому порядку, повторно протягом року, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 7 ст. 121 КУпАП.
У відповідності до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, й поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами, тощо.
Згідно вимог ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне порушення суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 7 ст. 121 КУпАП дії особи можуть бути кваліфіковані за цією частиною статті лише у випадку повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до довідки Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області від 02.07.2019 року, згідно облікових даних адміністративної практики ОСОБА_1 копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 419120 від 17.06.2019 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, посвідчення водія отримував.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки.
Оцінюючи докази у сукупності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даних адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 384, 20 гривень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 121, 130 ч. 1, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати виннуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 7 ст. 121 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;
- за ч. 7 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 гривень.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601)
Реквізити для зарахування до державного бюджету:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998,
рахунок отримувача: 31211256026001,
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: О. В. Іванова
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.