з питань забезпечення позову
29 липня 2019 року м. Рівне №460/1259/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., розглянувши заяву представника позивача з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Управління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив:
-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області від 02.05.2019 №РВ 418/1575/000115/НП-ФС.
Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.07.2019 о 10:15 год.
Ухвалою суду від 03.07.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначити у відкритому судовому засіданні на 31.07.2019 на 09:15 год.
29.07.2019, через канцелярію суду за вх. №13215/19, позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови від 02.05.2019 №РВ 418/1575/000115/НП-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, до набрання судовим рішенням у справі №460/1259/19 законної сили.
На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що в провадженні суду перебуває справа за його позовом до Управління Держпраці у Рівненській області щодо оскарження постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області від 02.05.2019 №РВ 418/1575/000115/НП-ФС. Вказує, що така постанова набрала законної сили 02.06.2019 та є виконавчим документом. На підставі оскаржуваної постанови 25.07.2019 Здолбунівським РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області відкрито виконавче провадження № АСВП: 59641889 з примусового стягнення суми штрафу. Оскільки неправомірність спірної постанови може бути встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи по суті, то в разі її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке буде звернено стягнення на етапі примусового виконання цієї постанови. Таким чином, наявна очевидна небезпека проведення дій та процедур, пов'язаних зі стягненням незаконного накладеного штрафу на позивача. За таких обставин вважає, що виникла необхідність забезпечення позову з підстав, передбачених ст.150 КАС України, а тому просить клопотання задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такої заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.04.2019 інспектором праці відповідача здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства про працю, за адресою здійснення його господарської діяльності. Внаслідок ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування інспекційне відвідування було неможливо провести, що зафіксовано в Акті про неможливість проведення інспекційного відвідування №РВ418/1575/НП.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 01.04.2019 №РВ418/1575/НП Управління Держпраці у Рівненській області 02.05.2019 прийняло постанову №РВ418/1575/000115/НП-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 417300,00 грн.
25.07.2019 державним виконавцем Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, при примусовому виконанні постанови від 02.05.2019 №РВ418/1575/000115/НП-ФС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59641889.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 02.05.2019 №РВ418/1575/000115/НП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).
Вказане, в свою чергу, може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також арешт його майна.
Таким чином, запропонований позивачем захід забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1 статті 35 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови відповідача, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на наведене, відповідно до пункту 1 частини другої статті 150, пункту 1 частини першої статті 151 КАС України суд вважає наявними підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 02.05.2019 №РВ418/1575/000115/НП-ФС.
Також суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.
Суд звертає увагу на положення статті 156 КАС України, в якій зокрема зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 150-157, 256 КАС України, суд
Заяву представника позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про забезпечення позову у справі № 460/1259/19 за його позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 02.05.2019 №РВ418/1575/000115/НП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, - до набрання судовим рішенням у справі №460/1259/19 законної сили.
Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати Здолбунівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (35700, Рівненська обл., м.Здолбунів, вул.Незалежності, буд.64-Б) для негайного виконання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повну ухвалу складено 29.07.2019
Суддя Борискін С.А.