29 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2056/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
представника позивача - Нетеси А.І. ,
відповідача - Шумей Л.М. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області Шумей Любові Михайлівни, треті особи: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування рішення, -
07 червня 2019 року Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області Шумей Любові Михайлівни, треті особи: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування запису про право власності № 15104562 від 22 червня 2016 року (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30182123 від 23 червня 2016 року) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості, внесеного державним реєстратором прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області Шумей Любов'ю Михайлівною.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання заявилися представник позивача та відповідач.
Треті особи явку уповноважених представників у підготовче судове засідання не забезпечили.
Частиною першою статті 205 вищевказаного розділу Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив проводити підготовче судове засідання за даної явки.
18 липня 2019 року судом отримано клопотання третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що спір, який є предметом розгляду цієї справи, належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
За результатами поставленого судом на обговорення клопотання третьої особи, представник позивача заперечував проти його задоволення.
Відповідач підтримав заявлене третьою особою клопотання.
Заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.
Крім того, суб'єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб'єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Предметом цього спору є правомірність внесення відповідачем до ДРРП запису про прийняте Державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: права власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 ).
За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини дев'ятої статті 3 цього Закону державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Абзацом третім частини першої статті 19 названого Закону визначено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.
Судом з'ясовано такі фактичні обставини.
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року індексний номер 30182123 прийняте відповідачем на підставі:
- протоколу загальних зборів ТОВ "АББА ІНВЕСТ" від 15 червня 2016 року, яким у зв'язку із виходом учасника ОСОБА_3 ТОВ "АББА ІНВЕСТ" з його складу вирішено повернути учаснику його частку в статутному капіталі ТОВ "АББА ІНВЕСТ" (об'єкти незавершеного будівництва) /а.с. 48-49/,
- акта прийому-передачі нерухомого майна від 15 червня 2016 року /а.с. 47/.
Про прийняте відповідачем рішення від 23 червня 2016 року державним реєстратором до ДРРП внесено спірний запис про право власності № 15104562 від 22 червня 2016 року.
За таких обставин, встановивши у підготовчому засіданні характер спірних відносин, після ознайомлення з поданими сторонами письмовими доказами, суд дійшов висновку, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та внесення відповідного запису до ДРРП, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем рішення від 23 червня 2016 року, про яке державним реєстратором до ДРРП внесено спірний запис про право власності № 15104562 від 22 червня 2016 року, стосувалось реєстрації прав інших осіб (третіх осіб ОСОБА_3 ), а не позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 відступила від раніше сформованих правових висновків, зокрема, у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15, та зазначила, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору (пункти 50, 51).
Оскільки предметом спору у цьому провадженні є спірний запис про право власності, який внесено відповідачем в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: права власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 ) за третьою особою, суд, виходячи із суб'єктного складу сторін спору, дійшов висновку, що його належить розглядати у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Так, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
А відповідно до пункту 2 частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд за результатами підготовчого провадження дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі належить закрити з роз'ясненням позивачу права звернутись з відповідним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до вимог частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Пунктом 5 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, судом визнано за необхідне повернути Кременчуцькій міській ради Полтавської області з Державного бюджету України сплачений на підставі платіжного доручення № 1812 від 30 травня 2019 року судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 183, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Провадження у справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області Шумей Любові Михайлівни ( вул . Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800), треті особи: Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про скасування рішення - закрити.
Повернути Кременчуцькій міській раді Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) з Державного бюджету України сплачений на підставі платіжного доручення № 1812 від 30 травня 2019 року судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривні 00 копійок.
Роз'яснити позивачеві право звернення до місцевого загального суду з цим позовом в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Повний текст ухвали виготовлено 29 липня 2019 року.
Суддя А.О. Чеснокова