Справа № 420/858/19
19 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі представника позивача Батуріної Г.О. (згідно ордеру),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дії щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог містобудування та скасування наказу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт в період з 11.09.2018 року по 19.09.2018 року на об'єкті з реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/301 від 27.09.2018 року про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року «Реконструкція нежитлових приміщень горища № 504,505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 25.07.2018 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано Декларацію серії ОД № 141182061687 про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлових приміщень горища № 504,505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_1 .» Замовниками реконструкції виступали власники об'єкта нерухомості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Документом, що давав право на виконання будівельних робіт є дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 30.04.2009 року № 3545. Будівництво тривало з 30.04.2009 року по 28.05.2018 року. В грудні 2018 року ОСОБА_1 отримала лист Управління ДАБК ОМР № 01-18/3584/6 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року. Підставою для скасування, у листі був зазначений наказ Управління ДАБК ОМР від 27.09.2018 року № 01-13/301.
03.01.2019 року представник ОСОБА_1 отримав відповідь на адвокатський запит з копією наказу № 01-13/301 від 27.09.2018 року, копію акту перевірки № 0001182 від 19.09.2018 року, копію доповідної записки від 20.09.2018 року, з огляду на які, позивачу стало відомо, що у період з 11.0.2018 року по 19.09.2018 року проводився позаплановий захід з дотримання вимог законодавства у сфері містобудування. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об'єкті з реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами вказаної перевірки складено акт № 001182 від 19.09.2018 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ.
Позивач вважає, що Управлінням ДАБК ОМР не дотримано порядку проведення позапланової перевірки в частині її призначення, повідомлення про перевірку, дослідження збудованого об'єкту на предмет відповідності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також, в частині оформлення результатів перевірки. Крім цього, позивач зазначає, що підставою для скасування реєстрації декларації є встановлення факту подання замовниками будівництва недостовірних даних, зазначених у такій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Натомість, невірне визначення класу наслідків об'єкта не свідчить про самочинне будівництво, а свідчить лише про помилку позивача, необізнаність в тонкощах визначення таких наслідків. До того ж, до початку будівельних робіт позивачем отримано документ, що давав право на виконання будівельних робі - дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 30.04.2009 року № 3545 та розроблено проектну документацію.
Ухвалою суду від 25.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2019 року.
15.03.2019 року засобами електронного зв'язку від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який Управління ДАБК ОМР не погоджується із заявленими позовними вимогами. Відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єктах будівництва «Реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ». Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведені будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані. Управління ДАБК ОМР зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) з реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 за № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року, подану замовниками будівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Будинок за адресою: АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 332-Од. Таким чином, даний об'єкт відносить до категорії об'єктів із значним класом наслідків (відповідальності) - СС3. У зв'язку із чим, відповідач встановив, що замовниками будівництва наведено недостовірні дані в декларації в частині заниження класу наслідків об'єкта будівництва.
20.06.2019 року від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його представника. З огляду на зміст вказаної заяви, третя особа вважає адміністративний позов таким, що належить до задоволення.
Ухвалою суду від 21.06.2019 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду до суті на 19.07.2019 року.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа та його представник до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду . Як зазначив вище суд, 20.06.2019 року від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його представника.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
25.07.2018 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК ОМР) зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) за № ОД 141182061687, замовники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу Управління ДАБК ОМР від 02.07.2018 року № 01-13/162ДАБК уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а, також, підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2018 року.
10.09.2018 року на адресу в. о. начальника Управління ДАБК ОМР. Авдєєва О.Р скеровано службову записку № 01-18/358-и/в з проханням призначити позапланову перевірку, у тому числі, щодо достовірності даних зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації СС1 ОД 141182061687, замовники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд зазначає, що надана представником, у якості додатку до відзиву на адміністративний позов службова записка, не містить зазначення особи, яка її склала та підпису такої особи. Крім цього, у службовій записці вказано, що перевірку потрібно провести за адресою: АДРЕСА_3 , тоді як фактично перевірка проводилася за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року та службової записки № 01-18/358-и/в від 10.09.2018 року, заступником начальника управління Якименко Р.К. видано направлення № 001182 від 11.09.2018 року головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисому С.О. для здійснення позапланової перевірки реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктами містобудування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. Строк дії направлення з 11.09.2018 року по 19.09.2018 року.
19.09.2018 року за результатом проведення заходу державного контролю, позапланової перевірки, складено Акт № 0001182, згідно з яким головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О., за участі начальника відділу інспекційного контролю та використання об'єктів культурної спадщини Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради Стоянова Ф.Ф. встановлено, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) з реконструкції нежитлових приміщень № 504 та № 505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 за № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року, подану замовниками будівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В ході обстеження встановлено, що вказані нежитлові приміщення горища знаходяться у фасадному флігелі по АДРЕСА_2 . Встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 332-Од. Відповідно до ч. 5 ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності « до значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти, як пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким чином, даний об'єкт відноситься до категорії об'єктів із значним класом наслідків (відповідальності) - СС3. Таким чином, за результатами проведеної перевірки, встановлено, що замовниками будівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наведені недостовірні дані в частині заниження класу наслідків об'єкта будівництва у декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року, чим порушено ч. 10 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 16 Порядку прийняття закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою КМУ.
З огляду на зміст акту перевірки, замовники будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перевірки були відсутні.
20.09.2018 року головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Лисий С.О. , звернувся до в.о. начальника Управління ДАБК ОМР із службовою запискою з проханням розглянути питання про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року.
27.09.2018 року Управлінням ДАБК ОМР винесено наказ № 01-13/301ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141182061687 від 25.07.2018 року».
Про прийняття вказаного наказу Управління ДАБК ОМР повідомило позивача та третю особу згідно з листом № 01-18/3584/в від 27.09.2018 року.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 6, 10, ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п. п. 5,7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктами 9, 12 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Згідно з п. 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п. п. 16, 18, 21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Суд зазначає, що під час проведення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил посадовою особою Управління ДАБК ОМР порушено вимоги чинного законодавства в частині порядку проведення такої перевірки.
Так, нормами Порядку № 553 передбачено обов'язок перевіряючого проводити перевірку у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено та ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю. Також, визначено право суб'єкта, щодо якого здійснюється контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суд зазначає, що перевіряючий не ознайомлював позивача та третю особу з результатами перевірки, оскільки, присутність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перевірки взагалі не була забезпечена та, як наслідок, порушено право позивача на надання письмових пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки.
Нормами Порядку № 553 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта, він надсилається йому рекомендованим листом з повідомленням.
Незважаючи на той факт, що акт перевірки позивач та третя особа не отримала та не підписали через те, що вони не були присутні під час перевірки, відповідач, також не надав суду доказів на підтвердження факту направлення на їх адресу копії акта перевірки, через що позбавив зазначених осіб можливості представити пояснення або будь які інші докази до прийняття оскаржуваного наказу.
За результатами перевірки позивачу та третій особі було направлено лише лист від 27.09.2018 року № 01/18-3584/в, в якому повідомлялося про прийняття оскаржуваного наказу.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що замовникам будівництва необхідно було отримати дозвіл на виконання будівельних робіт за вказаною адресою та сертифікат відповідності збудованого об'єкту проектній документації.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на зміст декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 30.04.2009 року № 354, що не було враховано під час перевірки.
Вказаний факт, на думку суду, свідчить про те, що перевірку проведено не в повному обсязі, в порушення вимог Порядку № 553.
З огляду на наведені обставини, суд робить висновок, що дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки є протиправними, а прийнятий на підставі висновків такої перевірки, акт індивідуальної дії (наказ № 01-13/301 від 27.09.2018 року) належить до скасування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд робить висновок щодо задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дії щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог містобудування та скасування наказу.
Визнати протиправними дії Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт в період з 11.09.2018 року по 19.09.2018 року на об'єкті з реконструкції нежитлових приміщень горища № 504 та №505 під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1
Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/301 від 27.09.2018 р. про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД 141182061687 від 25.07.2018 р. «Реконструкція нежитлових приміщень горища № 504, 505 під житлову квартиру без змін геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 ».
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНКОП: НОМЕР_3 , адреса, АДРЕСА_4 ).
Відповідач - Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 40199728, адреса: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009).
Третя особа - ОСОБА_2 (РНКОП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 29.07.2019 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.