26 липня 2019 р. № 400/984/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу: зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - ПФУ або відповідач) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 831,20 грн., сплаченого 17.01.2019 за квитанцією № 128915365.
В якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 вказала у позові Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - Казначейство або третя особа).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що у січні 2019 року вона придбала житловий будинок та сплатила збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - збір) в сумі, що дорівнювала 1 відсотку від вартості будинку, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Проте, оскільки житло позивач придбала вперше, вона, згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон), не мала відповідного обов'язку зі сплати збору. Відповідач на заяву ОСОБА_1 про повернення збору зазначив, що позивачу необхідно надати документи про визнання її особою, яка придбала нерухоме майно вперше. На думку позивача, Управління безпідставно відмовило їй у направленні до органу Державного казначейської служби України відповідного подання, на підставі якого, згідно із затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2003 № 787 «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (надалі - Порядок повернення), такий орган мав здійснити повернення коштів.
У відзиві (арк. спр. 31-32) ПФУ просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, зокрема, таке. Встановлення фактів, що мають юридичне значення, не відноситься до повноважень територіального органу Пенсійного фонду. Неподання позивачем документа, що підтверджує факт придбання нею житла вперше, унеможливило складення ПФУ відповідного подання.
Третя особа надала пояснення (арк. спр. 25-28), в яких вказала на безпідставність позовних вимог. Так, на думку Казначейства, позивач, на підтвердження відсутності у неї обов'язку зі сплати збору, мала подати до ПФУ відповідні докази: інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна що містять відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та відомості про виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно. За умови подання позивачем (разом із заявою про повернення раніше надмірно сплачених коштів) відповідачу таких доказів, ПФУ, згідно з нормами Порядку, мав надіслати позивачу відповідне подання для звернення ОСОБА_1 до відповідного органу Державної казначейської служби за місцем зарахування платежу до бюджету.
Дослідивши письмові докази, суд
17.01.2019 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно з яким позивач за 783 120 грн. придбала житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 10-11).
Відповідно до квитанції № 128915365 (арк. спр. 12), позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7 831,20 грн. (1 відсоток від договірної вартості нерухомого майна), що було відображено у тексті договору (пункт 18).
22.01.2019 позивач звернулася до Управління із заявою про повернення зазначеної суми, обґрунтовуючи свої вимоги відсутністю у неї обов'язку щодо сплати збору.
Відповідач листом від 24.01.2019 № 1148/10 (арк. спр. 13-14) роз'яснив позивачеві норми Порядку повернення та вказав, що для розгляду «… питання щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, просимо надати підтверджуючі документи про визнання Вас особою, що придбала нерухоме майно вперше …».
18.02.2019 ОСОБА_1 з приводу повернення суми збору звернулася до третьої особи. За результатами розгляду заяви позивача Казначейство листом від 19.02.2019 № 05-08/5/1035 (арк. спр. 15) повідомило ОСОБА_1 про те, що умовою повернення коштів є подання органу, що контролює справляння надходжень до бюджету збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, тобто відповідача. Після отримання відповідного подання позивач має звернутися до Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області із заявою та платіжним документом, що підтверджує сплату суми збору.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону, платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Як вказано у частині третій статті 3 Закону, збір сплачується на бюджеті рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, якщо під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна громадянин, який вперше придбає таке майно, сплатив збір, відповідна сума є сумою, що помилково зарахованою до державного бюджету.
У пункті 3 розділу І Порядку зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до «Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету» (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету»), надходження збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» контролює ПФУ.
Отже, умовою для повернення сплаченої позивачем суми 7 831,20 грн. є подання ПФУ.
Відсутність відповідних дій ПФУ стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Відносно доводів відповідача та третьої особи про недоведеність позивачем факту того, що житло було придбано нею вперше, суд зазначив таке.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17 Верховний Суд, зокрема, зазначив:
«… 31. Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
32. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
33. Як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судами не встановлено …».
Відповідач доводи позивача стосовно першого придбання житла не спростував.
У згаданій вище постанові Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в тому, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання ПФУ сформувати та подати до Казначейства подання про повернення особі суми збору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову. При цьому суд зауважив, що, згідно з пунктом 10 Порядку повернення, подання подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. В даному випадку, оскільки, згідно з пунктом 9 статті 1 Закону № 400, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса (в даному випадку таким місцем є місто Миколаїв), таким відповідним органом є Управління Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення суми сплаченого позивачем судового збору з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.
2. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області подання за формою, встановленою додатком 1 до «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету помилково сплаченої 17.01.2019 за квитанцією № 128915365 в якості збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суми 7 831,20 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять одна гривня 20 копійок).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 03.04.2019 № 0.0.1315221462.1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна