справа №1.380.2019.001125
23 липня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Красій Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 у трудовий пільговий стаж роботи за Списком № 1 періоди роботи з 17.08.1979 року до 16.12.1993 року та з 20.11.2002 року до 26.12.2003 року і за Списком № 2 періоди роботи з 01.06.1994 року до 20.11.2002 року та з 26.12.2003 року до 03.08.2016 року;
-здійснити призначення й виплату ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26.01.1991р. №10, з дня звернення 03.08.2016 року до органу Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2016 позивач звернувся з письмовою заявою до Миколаївського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003. Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю офіційної відповіді на його заяву, він неодноразово усно та письмово звертався до органів Пенсійного Фонду, зокрема останній раз - з письмовою заявою від 19.12.2019.
Відповідач у відповіді від 18.01.2019 №5274/Л-20/07.05-06 на заяву позивача повідомив про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Дана відмова, на думку позивача є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, оскільки мотивована тим, що ВК Роздільського ДГХП «Сірка 10.08.2016 було відкликано пільгові довідки позивача за №151 та №152 від 14.06.2016 без надання Пенсійному фонду інших довідок.
Ухвалою судді від 15.03.2019 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
22.04.2019 (вх.№13788) ГУ ПФ України у Львівській області надано відзив на позовну заяву. Як на підстави своїх заперечень відповідач покликається на те, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. Крім довідки додається копія наказу про результати атестації робочих місць в якому зазначено перелік робочих місць працівників та їхнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та №2. Відповідно до п.10 Постанови №442 результати атестації використовуються під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Отже, оскільки робоче місце ОСОБА_2 на посаді слюсара-ремонтника по ремонту та устаткуванню насосної станції промводопостачання заглибленістю понад 3м. не підтверджене атестацією, уточнюючі довідки від 14.06.2016 №151 та №152 листом від 10.08.2016 №118 відділом кадрів РДГХП «Сірка» відкликано, тобто не підтверджено право особи на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, інші періоди роботи уточнюючими довідками не підтверджувалися, підстав для призначення пенсії не було. Також за заявою позивача, оригінали документів було повернуто заявнику.
Позивач надав суду відповідь на відзив (вх.№16957 від 16.05.2019). Вважає, що у відзиві жодним чином не спростовано твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Позивач заперечує покликання відповідача на практику вищих судів України відповідно до ч.7 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. Також позивач стверджує, що ним не було написано жодних заяв до органів Пенсійного фонду, щодо відкликання довідок чи заяв.
Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив у яких ГУ ПФ України у Львівській області повторно зазначає, що відділом кадрів Роздільського ДГХП «Сірка» було відкликано пільгові довідки у зв'язку із невідповідністю в документах. Крім того, заяву позивача від 19.12.2019 було розглянуто ГУ ПФ України у Львівській області в порядку звернення громадян, а мотивоване рішення щодо відмови в задоволенні заяви із зазначенням обґрунтованих причин з посиланням на нормативні акти управлінням не приймалося.
У своїх поясненнях (вх.№21355 від 19.06.2019) відповідач також зазначив, що позивач оскаржує відповідь управління на його заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян». А оскільки позивачем відкликано у 2016 році подані ним оригінали документів, то відсутні підстави для призначення пенсії.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях наявних у матеріалах справи.
Представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні наданим у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до записів з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , його загальний трудовий стаж на день звернення із заявою становив 39 років 11 місяців 2 дні.
Відповідно до розписки-повідомлення, копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 03.08.2016 подав до Миколаївського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФ України у Львівській області заяву про призначення/перерахунок пенсії.
До заяви було долучено: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорта НОМЕР_2 , оригінал та копію трудової книжки НОМЕР_3 , копію документу про освіту, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №171, документи про стаж - довідки №213, №151, №152, №212, №167, яка прийнята і зареєстрована за №1497.
Згідно з копії пенсійної справи позивача, долученої до матеріалів справи, листом відділу кадрів Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» №118 від 10.08.2016, відкликано пільгові довідки від 14.06.2016 №152 за період з 17.08.1979 по 01.01.1988 та №151 за період з 01.01.1988 по 16.12.1993 виданих позивачу, оскільки виявились невідповідності в документах, що не дає підстави для оформлення пенсії.
17.02.2018 ОСОБА_2 подано заяву до ГУ ПФ України у Львівській області про надання відповідної форми рішення органу Пенсійного фонду про призначення чи відмови у призначенні пенсії відповідно до звернення від 03.08.2016.
Листом від 18.01.2019 №5274/Л-20/07.05-06 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з відкликанням відділом кадрів Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» уточнюючих довідок підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 немає. З листа наявного в матеріалах справи також вбачається, що Довідки відкликані, оскільки виявилися невідповідності в документах, тобто в довідках зазначено пільговий характер роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак робота підтверджується атестацією робочих місць за Списком №2.
Інших довідок відділом кадрів Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» не надано.
Не погоджуючись з такими твердженнями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з статтею 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; - професія або посада; - характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Як визначено пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1 та №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 та застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991. Якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994.
Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 розділом XXI «Загальні професії» передбачена посада травильник і старший травильник.
Розділом XХIII «Загальні професії» Списку № 1 виробництв, робіт, професій і посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (через старість) на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, передбачена посада травильника, зайнятого на травленні металу у розчинах, що містять речовини 1-2 класу небезпеки чи канцерогени (12100000-19182).
Постановою Кабінету Міністрів № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXIII «Загальні професії» передбачено посади травильників, зайнятих на травленні металу у розчинах, що містять шкідливі речовини 1-2 класу небезпеки або канцерогени (12100000-19182).
Як визначено статтею 83 Закону № 1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами.
Необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку № 1. При цьому за замовчуванням документальним підтвердженням наявності трудового стажу роботи працівника із шкідливими і важкими умовами праці за відповідною професією до 21.08.1992 є дані трудової книжки, а у випадку відсутності трудової книжки або відповідних у ній записів - уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників.
Відповідно до доказів наявних у матеріалах справи, позивачем було надано відповідачу перелік документів необхідних для вирішення питання про призначення йому пільгової пенсії. На переконання суду, відкликання чи ненадання роботодавцем необхідних документів з причин незалежних від особи що звертається за призначенням пенсії, не може бути підставою звуження чи обмеження прав цієї особи на відповідне пенсійне забезпечення.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обґрунтоване, мотивоване рішення за заявою позивача не приймалося. Відповідач, обмежився доводами щодо відсутності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначеними у листі відділу кадрів РДГХП «Сірка» про відкликання уточнюючих довідок. Також представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення про те, що пільгова пенсія не може бути призначена у зв'язку з відкликанням довідок та ненаданням інших. Відповідно до ст.101 Закону, органи, що призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, установ, організацій, окремих осіб, а також за необхідності перевіряти обґрунтованість їх видачі. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вчинено жодних дій для повного з'ясування та встановлення обставин, що стали причиною не призначення позивачу пільгової пенсії.
У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу ч.5 ст. 45 Закону передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст. 2 КАС України.
Суду не надано доказів того, що відповідач, як уповноважений орган перевіряв відомості, що містяться в уточнюючих довідках та інших документах, наданих позивачем разом з заявою, не обчислював пільговий стаж позивача виходячи з таких відомостей, що є обов'язковою умовою відповідно до Закону. Позивачем не доведено протилежного а відповідачем не спростовано той факт, що рішення за заявою ОСОБА_2 не приймалося, тому до прийняття відповідного рішення спір про зарахування спірних періодів та перерахунок пенсії внаслідок такого зарахування не може бути предметом судового розгляду.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 211/5254/16-а (провадження № К/9901/5537/17), від 20 грудня 2018 року у справі № 132/3485/16-а (провадження № К/9901/44939/18).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах, вони задоволенню не підлягають з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду шляхом обчислення пільгового стажу позивача та самостійного вивчення документів, зміст яких не досліджувався відповідачем.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зокрема, про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі та про відмову у задоволенні інших позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768.40 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 384,20 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непризначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_2 у трудовий пільговий стаж роботи за Списком № 1 періоди роботи з 17.08.1979 року до 16.12.1993 року та з 20.11.2002 року до 26.12.2003 року і за Списком № 2 періоди роботи з 01.06.1994 року до 20.11.2002 року та з 26.12.2003 року до 03.08.2016 року від 03.08.2016 та щодо здійснення призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26.01.1991р. №10.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2019.
Суддя В.М. Сакалош