28 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3366/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового проваджння заяву представника позивача про відвід складу суду у справі за позовом кандидата в народні депутати одномандатного виборчого округу № 105 ОСОБА_3 до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,
28 липня 2019 року о 00 год 00 хв до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 105 висунутий Політичною партією "Опозиційна платформа - за життя" (далі- позивач) до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 105 (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 105 висунутий Політичною партією "Опозиційна платформа - за життя" до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 105 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи визначено колегією у складі трьох суддів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Смішливу Т.В. (а.с.55).
Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено склад колегії суддів: головуючий-суддя Смішлива Т.В., судді Кисельова Є.О., Свергун І.О. (а.с.108).
28.07.2019 у судовому засіданні представником позивача заявлено відвід колегії суддів Луганського окружного адміністративного суду з розгляду даної справи з підстав не надання представнику достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки клопотань по справі. Тому вважає, що даний склад суду прямо чи опосередковано зацікавлений у розгляді справи (а.с.190).
Ухвалою суду від 28.07.2019 у складі головуючого-судді Смішливої Т.В., суддів Кисельової Є.О., Свергун І.О., заяву представника позивача ОСОБА_2. про відвід складу суду передано на вирішення іншому судді. Зупинено провадження у даній справі до вирішення заяви про відвід складу суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_2 розподілено судді Петросян К.Є.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини десятої статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Перевіряючи заяву представника позивача ОСОБА_2 у справі № 360/3365/19 судом встановлено таке.
Заяву про відвід колегії суддів мотивовано тим, що представнику не було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки клопотань по справі. Так, позивач зазначила, що вона ознайомилась з матеріалами справи лише о 18 год 15 хв, а тому не встигла узгодити свою позицію з клієнтом. Тому вважає, що даний склад суду прямо чи опосередковано зацікавлений у розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із вимогами частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Вказані у заяві про відвід підстави для відводу колегії суддів не свідчать про упередженість або необ'єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи.
З протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи за участю представника позивача ОСОБА_2 . було розпочато судом о 15 год. 35 хв. Після чого судом встановлено особу представника позивача, роз'яснено їй підстави та право на відвід складу суду, однак відвід складу суду представником позивача не заявлено.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Таким чином, розгляд справи судом розпочато, питання про відвід вирішено, відводів не заявлено, а тому заявлений відвід представником позивача ОСОБА_2 складу суду після вирішення цього питання вже не допускається.
Крім того, твердження представника позивача не знайшли свого підтвердження щодо можливої упередженості суддів, оскільки мають суб'єктивний характер та жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили б під сумнів їх безсторонність, не наведено.
Посилання представника позивача на порушення процесуальних прав фактично свідчить про її незгоду з процесуальними рішеннями суду.
Тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України та інших передумов для відводу колегії суддів.
Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід складу суду у справі за позовом кандидата в народні депутати одномандатного виборчого округу № 105 ОСОБА_3 до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на рішення суду.
СуддяК.Є. Петросян