Справа № 560/2079/19
іменем України
29 липня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.05.2019 №222030002367 про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії періоди роботи з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М.Островського Камишинського району Кустанайської області та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.02.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком, однак йому відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності 25 - річного страхового стажу, а саме не зараховано період роботи з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М.Островського Камишинського району Кустанайської області, оскільки в даті прийняття на роботу містяться виправлення, та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач 23.07.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження його роботи з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М.Островського Камишинського району Кустанайської області та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком, надавши при цьому усі необхідні документи.
Рішенням від 16.05.2019 №222030002367 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідної кількості страхового стажу.
Згідно наданої відповіді, позивачу до 25-річного стажу не зараховано період роботи з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М.Островського Камишинського району Кустанайської області, оскільки в даті прийняття на роботу містяться виправлення, та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 7 Закону №1788-XII, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Статтею 12 Закону №1788-XII встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1-2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок ведення трудових книжок працівників регулює Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці № 58 від 29.07.1993.
Відповідно до п.2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Суд дослідив копію Трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 01.02.1979 та встановив у ній наступний запис: - №6 - 10.01.1983 із виправленням дати на 10.01.1984, зокрема року "зарахований до штату к-пу електромонтером в МТМ", на підставі наказу №3-к.
Суд звертає увагу відповідача, що запис про прийняття на роботу позивача посвідчено печаткою підприємства та підписами відповідальних осіб, а виправлення дати прийняття на роботу, яке не заборонено згідно Інструкції зроблено вірно, оскільки дата видачі наказу про прийняття ОСОБА_1 датована 1984 року.
Суд також зазначає, що відмітка у заяві про призначення пенсії щодо необхідності надати додаткові документи на підтвердження стажу за спірний період відсутня.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка видана філією ДУ "Державний архів Костанайської області "Камистинський районний державний архів" № Г-4 15.04.2019, згідно якої встановлено, що стосовно періодів роботи, які відповідач не зараховує до страхового стажу підтверджено, що наказом №3-к від 13.01.1984 ОСОБА_1 зараховано до штату колгоспу електромонтером в МТМ з 10.01.1984, що підтверджує дату запису під №6, внесену до трудової книжки з виправленням.
Стосовно запису встановленого судом у трудовій книжці позивача №8 - 15.12.1987 "призначений вчителем початкової військової підготовки в Острівську середню школу" на підставі наказу №79-к від 10.12.1987 та звільнений у зв'язку з переводом на роботу в Камишинський райвійськомат №б/н - 05.01.1995, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки, зокрема не взято до уваги та не зараховано до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою: з 15.12.1987 по 05.01.1995 у зв'язку з тим, що у трудовій книжці відсутній запис про звільнення.
Відповідно до вказаної вище архівної довідки від 15.04.2019 №Г-4 встановлено, що наказом №2 від 05.01.1995 ОСОБА_1 , вчителя трудового навчання Островської середньої школи звільнено у зв'язку виїздом на дійсну військову службу в кадри військкомату, при цьому дата звільнення позивача зі штату Острівської середньої школи співпадає із записом про переведення його до Камишинського райвійськкомату.
Разом з тим, як було зазначено вище відповідно до п. 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що у трудовій книжці позивача міститься відповідний запис про звільнення ОСОБА_1 з Островської середньої школи, однак такий запис внесено без підпису керівника та без проставлення печатки відповідного підприємства.
Суд також звертає увагу на той факт, що після вказаного вище запису місяться й інші подальші записи у трудовій книжці позивача починаючи з 05.01.1995, що свідчить про продовження його трудової діяльності.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи до заяви підтверджують його право на призначення пенсії, а відтак право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, в зв'язку із цим відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а оскільки трудова книжка позивача містить записи про період роботи позивача з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М. Островського Камишинського району Кустанайської області та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі, а тому ці періоди підлягають зарахуванню до загального трудового стажу позивача.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в зарахуванні періодів роботи та в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 від 16.05.2019 №222030002387 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особок: пенсійного віку. Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 22.02.2019, тобто після спливу трьохмісячного терміну, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначено пенсію з дня звернення, тобто, з 22.02.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при винесенні рішення №222030002367 від 16.05.2019, та не зарахуванні до загального трудового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи, а при цьому позивачем доведено позовні вимоги, тому з урахуванням встановлених у справі обставин, позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.05.2019 №222030002367 про відмову у призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 10.01.1984 по 07.12.1987 в радгоспі ім. М. Островського Камишинського району Кустанайської області та з 15.12.1987 по 05.01.1995 в Островській середній школі, відповідно до записів у Трудовій книжці та призначити йому пенсію за віком з 22 лютого 2019 року.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук