29 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1329/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області № Ф-93716-50 від 06.03.2019 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18276,72 гривень (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень сімдесят дві копійки).
Позовна вимога обґрунтована тим, що оскаржувана вимога винесена відповідачем з перевищенням повноважень. Позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому нарахування боргу (недоїмки) є неправомірним.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана вимога є законною, обґрунтованою та нарахованою у зв'язку з наявною у позивача заборгованістю по єдиному соціальному внеску.
Також зазначив, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не вповній мірі було завершено процедуру припинення, а тому контролюючим органом 06.03.2019 за № Ф-93716-50 у зв'язку з несплатою заборгованості по ЄСВ було сформовано вимогу на загальну суму 18276,72 грн., в тому числі за 2017 рік - 8448 грн., за І, II, III, IV квартали 2018 року -9828,72 грн. (а.с. 54-56).
Представником відповідача також було подано заперечення щодо поданого розрахунку суми судових витрат, оскільки адвокатом не надано належних доказів фактичного понесення витрат.
Також зазначив, що згідно аналізу матеріалів справи та первинних документів адвокатом не доведено, в чому конкретно полягала виконана та чи інша робота.
Тобто, відповідач зазначає, що адвокатом не долучено до матеріалів справи первинних документів щодо наданих послуг (а.с. 58).
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Позивачу надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-93716-50 від 06.03.2019 року, згідно якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, станом на 31.01.2019 становить 18276,72 грн. (а.с. 12).
Не погодившись із вимогою про сплату боргу, позивач оскаржив її у судовому порядку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 2 ч. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, відповідно до Закону № 2464-VІ початком нарахування єдиного внеску, для фізичних осіб-підприємців, є дата державної реєстрації фізичної особи, як підприємця; а закінчення нарахування єдиного внеску, для цієї категорії осіб, є дата внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності.
Згідно Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755), регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців.
Відповідно до ч.1 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VІ зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону № 2464-VІ).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно п. 9 розділу III Порядку формування та подання (страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до положень абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VІ зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Так, ухвалою суду від 18 червня 2019 року було зобов'язано відповідача надати до суду:
- документальні докази наявності підстав для нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18276,72 гривень, визначеного вимогою ГУ ДФС в Кіровоградській області №Ф-93716-50 від 06.03.2019 року;
- детальний розрахунок оскаржуваної вимоги №Ф-93716-50 від 06.03.2019 року, винесеної Головним управлінням Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, у розрізі періодів, за які ОСОБА_1 нарахований борг (недоїмка) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також у розрізі сум такого боргу (недоїмки) за вказані періоди.
Відзив на адміністративний позов подано 09.07.2019, проте станом на час винесення рішення відповідачем не надано доказів знаходження позивача у статусі фізичної особи - підприємця в Єдиному державному реєстрі у період з 2017 року по 4 квартал 2018 року.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваного рішення.
Натомість в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого у вказаному реєстрі не знайдені записи стосовно ОСОБА_1 (а.с. 41).
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8217,15 грн., в які входить сплата судового збору у розмірі 768,40 грн., то суд зазначає наступне.
Судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Стосовно понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
- зустріч, консультація клієнта - 500 грн.;
- підготовка та подання до Державної фіскальної служби України скарги щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2019 № Ф-93716-50 (1 год. 30 хв.) 1389,75 грн.;
- вивчення Рішенням ДФС України від 10.05.2019 №21540/16199-99-11-05-02-25 - 926,50 грн.;
- підготовка та подання до Кіровоградського окружного адміністративного суду позовної заяви до Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) (5 години роботи адвоката) - 4632,50 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладене, позивачем або його представником повинен бути доведений сам факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у конкретному розмірі. При цьому суд зобов'язаний дослідити згоду позивача на оплату конкретної суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог ця сума покладається на самого позивача.
Так, представником позивача разом із клопотанням про долучення доказів судових витрат було додано розрахунок суми судових витрат, у розмірах зазначених судом раніше та квитанцію про отримання коштів за надання правової допомоги ОСОБА_1 (а.с. 47-50).
При цьому, згідно ордеру серії МК № 127512 між позивачем та адвокатом Волощуком Володимиром Володимировичем укладений договір про надання правової допомоги (а.с. 23), який не було наданий до суду.
Тобто, в порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України ні позивачем, ні його представником до суду не було надано договір про надання правової допомоги.
Крім того, до судових витрат була включена послуга, яка не охоплюються предметом позову, така як підготовка та подання до Державної фіскальної служби України скарги щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2019 року № Ф-93716-50 (1 год. 30 хв.) - 1389,75 грн.
Також, адвокатом позивача було надано квитанцію про отримання коштів за надання правової допомоги ОСОБА_1 , проте вказана квитанція надрукована на звичайному аркуші формату А4 та підписана лише адвокатом без погодження із позивачем стосовно зазначених витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, ні позивачем, ні його представником не обґрунтовано розмір витрат та не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому необхідно відмовити у задоволенні їх стягнення.
Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55 м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області № Ф-93716-50 від 06.03.2019 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18276,72 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят шість грн. 72 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун