23 липня 2019 р. Справа № 480/2125/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом сформовано та направлено позивачу спірну вимогу за період з 15.03.2017 по 31.03.2019. Однак вимоги про сплату боргу, які охоплюють вказаний період, уже направлялись ОСОБА_1 двічі. Так, позивач отримав вимогу від 13.11.2018 № Ф-1987-50 за період з 15.03.2017 по 30.09.2018 на суму 14411,54 грн., а також вимогу від 07.02.2019 № Ф-1987-50 за період з 15.03.2017 по 30.09.2018 та 4 квартал 2018 року на загальну суму 16868,72 грн.
Зазначені вимоги були оскаржені до суду. Вимога від 13.11.2018 № Ф-1987-50 скасована судом на суму 13003,54 грн. Справа щодо скасування вимоги від 07.02.2019 № Ф-1987-50 розглядається судом.
Позивач не погоджується із спірною вимогою, оскільки сума єдиного внеску, включена до складу недоїмки по вимозі від 16.05.2019 складається із сум єдиного внеску за період з 15.03.2017 по 31.12.2018 в розмірі 16868,72 грн. та 2754,18 грн. за 2019 рік. При цьому на думку позивача, він не повинен сплачувати єдиний внесок, оскільки не є самозайнятою особою, а здійснює свою діяльність колегіально у формі адвокатського об'єднання та є керівником АО "Корт Райдер". Тобто займається адвокатською діяльністю не самостійно, а як найманий працівник.
Представник відповідача подав до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Також зазначив, що позивач є адвокатом, 15.03.2017 його взято на облік як платника єдиного внеску, а 29.12.2018 ОСОБА_1 подав заяву про зняття з обліку. До 29.12.2018 позивач був платником єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську тому є платником єдиного внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивачем дійсно оскаржені до суду вимоги від 13.11.2018 № Ф-1987-50 та від 07.02.2019 № Ф-1987-50. Щодо спірної вимоги від 16.05.2019 № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн. представник зазначив, що сума єдиного внеску в розмірі 2754,18 грн. за І квартал 2019 позивачу нарахована помилково оскільки з 29.12.2018 позивача знято з обліку як платника єдиного внеску.
В додаткових поясненнях представник ГУ ДФС у Сумській області підтвердив, що сума боргу по спірній вимозі складається із сум єдиного внеску за 2017, 2018 роки та І квартал 2019 року. Нарахування в сумі 2457,18 грн. за І квартал 2019 скасоване рішенням від 06.06.2019 № 65.
На вищевказаний відзив позивач надав відповідь у якому з доводами ГУ ДФС у Сумській області не погоджується, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 14.06.2019 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 08.07.2019 по справі призначено судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.07.2011 та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 17, 18).
Як свідчить копія трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , з 03.05.2017 позивач працює в Адвокатському об'єднанні "Корт Райдер" на посаді керуючого партнера, про що також свідчить копія наказу від 26.04.2017 № 1 (а.с. 19, 20).
Згідно з довідкою Адвокатського об'єднання "Корт Райдер" від 07.06.2019 № 1/06 з травня 2017 по березень 2019 позивач отримує заробітну плату на яку нараховується та сплачується до бюджету єдиний внесок. Сума сплаченого єдиного внеску за вказаний період складає 18502,00 грн. (а.с. 21).
Позивач звернувся до ГУ ДФС у Сумській області із заявою від 21.12.2018 про зняття з обліку платника єдиного внеску (а.с. 30). Зазначена заява отримана відповідачем 28.12.2018 (а.с. 31).
ГУ ДФС у Сумській області було сформовано та направлено позивачу, як платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 станом на 31.10.2018 на суму 14411,54 грн. (а.с. 24) та від 07.02.2019 № Ф-1987-50 станом на 31.01.2019 на суму 16868,72 грн. (а.с. 24, 25).
Зазначені вимоги були оскаржені позивачем у судовому порядку.
Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 480/4614/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області частково задоволено, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 в частині сплати боргу в розмірі 13003,54 грн. (а.с. 26-28).
Крім того вимога від 07.02.2019 № Ф-1987-50 оскаржена позивачем до суду по справі № 480/1121/19 (а.с. 29).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
У свою чергу, незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім іншого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до положень п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
В свою чергу правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" статтею 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 13 вказаного Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності, здійснює свою діяльність індивідуально і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.
При цьому як встановлено судом, з 03.05.2017 позивач є керуючим партнером Адвокатського об'єднання "Корт Райдер" та не здійснює адвокатську діяльність індивідуально, тобто не є самозайнятою особою.
В даному випадку Адвокатське об'єднання "Корт Райдер" є юридичною особою, у відношенні до якої ОСОБА_1 є найманим працівником, при цьому на суму заробітної плати позивача нараховується єдиний внесок відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Щодо спірної вимоги від 16.05.2019 № Ф-1987-50 представник відповідача зазначив, що суми єдиного внеску, включені до вимоги складаються із заборгованості за 2017, 2018 та і квартал 2019 року.
Загальна сума єдиного внеску, включена у вимогу складає 19622,90 грн.
Згідно з рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 06.06.2019 № 65, у зв'язку з некоректною роботою ІТС "Податковий блок" 19.04.2019 позивачу нараховано за І квартал 2019 року 2754,18 грн. єдиного внеску, що призвело до виникнення неправомірного боргу, тому нарахування в сумі 2754,18 грн. підлягає скасуванню (а.с. 51).
Відповідні корегування проведено в інтегрованій картці ОСОБА_1 (а.с. 53).
Однак, з огляду на те, що сума єдиного внеску по спірній вимозі від 16.05.2019 № Ф-1987-50 складається із сум єдиного внеску за 2017 рік (7040,00 грн.), 2018 рік (9828,72 грн.) та І квартал 2019 року (2754,18 грн.), враховуючи те, що правомірність нарахування єдиного внеску за травень 2017-вересень 2018 досліджена судом по справі № 480/4614/18, а суми нарахованого єдиного внеску за І квартал 2019 самостійно скасовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та вважає за необхідне скасувати спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування вимоги - задовольнити.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 №Ф-1987-50 Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області в частині сплати боргу у розмірі 19622,90 грн.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 39456414) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.07.2019.
Суддя С.М. Гелета