29 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/5416/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання розглянути звернення,
встановив:
Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерсва оборони України звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду звернення про затвердження технічної документації із землеустрою для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України викладені в листі Житомирської обласної державної адміністрації від 13.03.2019 за № 1496/0/2-19/37;
- зобов'язати відповідача розглянути звернення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розташованих на території м.Новоград-Волинського за кадастровими номерами 1811000000:00:007:0148 (площею 0,9200 га) по вул. Коростенська, військове містечко №12 та 811000000:00:020:0895 (площею 1,1000 га) по вул.Волі, 39, військове містечко №11 для розміщення та постійної дислокації Збройних Сил України.
В обгрунтування позову зазначено, що 12 березня 2014 року за № 572 позивач звернувся до Житомирської ОДА щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Розпорядженням голови Житомирської ОДА від 12 грудня 2014 року № 373 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 148.99 га земель розташованих в межах м.Новоград-Волинського та Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району. Відповідно до вказаного розпорядження позивачем було розроблено відповідну технічну документацію із землеустрою. 17 грудня 2018 року Новоград-Волинська КЕЧ району подала до Житомирської ОДА заяви за № № 2151, 2152 щодо затвердження технічної документації із землеустрою. Листом від 10 січня 2019 року повідомлено про неможливість розгляду поданої технічної документації із землеустрою через розроблення її з порушенням вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів. 06 лютого 2019 року позивач повторно подав заяву про затвердження технічної документації із землеустрою. Відповідач листом від 13 березня 2019 року повторно відмовив у розгляді поданої технічної документації із землеустрою, так, як розроблена технічна документація суперечить вимогам закону та не може бути прийнята до розгляду. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а рішення з приводу відмови у затвердженні проекту необґрунтованим.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого Житомирська обласна державна адміністрація просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, 12.03.2014 позивач звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації з листом про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки Міністерства оборони України (а.с.9).
Пунктом 8 Розпорядження голови Житомирської ОДА від 12 грудня 2014 року №373 Новоград-Волинській КЕЧ району надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі загальною площею 148.99 га земель розташованих в межах м.Новоград-Волинського та Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району (а.с.10-11).
Зі змісту витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено факт реєстрації 12.11.2018 та 29.10.2018 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для розміщення та постійної дислокації Збройних Сил України на території м.Новоград-Волинського по вул. Волі,39, військове містечко №11, площею 1,1 га та по вул.Коростенська, військове містечко №12, площею 0,92 га (а.с.12-17).
На підставі вказаного, 17.12.2018 позивач звернувся до голови обласної адміністрації із заявами про затвердження технічної документації по вказаним земельним ділянкам (а.с.18-19).
Листом від 10.01.2019 відповідач повідомив, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Вказано, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) розроблена з порушенням вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та не може бути прийнята до розгляду (а.с.20).
Листом від 06.02.2019 Новоград-Волинська КЕЧ району повідомила, що 30.07.2018 було направлено клопотання щодо надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У встановлений законом термін відповіді надано не було, в зв'язку з чим документація розроблялася на підставі розпорядження Житомирської ОДА №373 від 12.12.2014. Зазначено, що вказане розпорядження, станом на сьогоднішній день, являється дійсним та має юридичну силу. Позивач просив розглянути звернення Новоград-Волинської КЕЧ району вих.№ № 2151, 2152 від 17.12.2018 та затвердити технічну документацію із землеустрою (а.с.21).
Листом від 13.03.2019 №1496/2-19/37 Житомирська обласна державна адміністрація повідомила, що позивачу неодноразово надавались роз'яснення з приводу порядку надання у користування земельних ділянок державної або комунальної власності згідно чинного законодавства. Вказано, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), суперечить вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та не може бути прийнята до розгляду (а.с.22).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Повноваження, а також розмежування повноважень органів виконавчої влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Частиною 2 статті 55 Закону України "Про землеустрій" визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно ст.30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Пунктами 1-4 частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; і за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з п.14 статгі 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.
Відповідно до п.16 статгі 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.
Відповідно до п.17 ст.186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно з ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
З матеріалів справи встановлено, що Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України на підставі раніше винесеного розпорядження голови Житомирської ОДА про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок неодноразово зверталась до адміністрації з заявами про затвердження такої технічної документації.
Відмовляючи листами у затвердженні технічної документації Житомирська ОДА посилається на те, що статтею 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Враховуючи наведене, Новоград- Волинській КЕЧ було відмовлено у затвердженні документації, оскільки технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) розроблена з порушенням вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів (а.с.20).
Суд зауважує, що посилання відповідача на норми статті 79-1 Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки позивачем було отримано всі необхідні документи, сформовано земельні ділянки та присвоєно їм кадастрові номери, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с.12, 15).
Листом від 13.03.2019 відповідач повідомив, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) суперечить вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та не може бути прийнята до розгляду.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено судом, відповідачем у листах-відмовах жодним чином не обґрунтовано підстави такої відмови у затвердженні технічної документації та не вказано норму закону, що порушено позивачем під час розроблення проектів землеустрою.
Посилання на відсутність факту формування земельних ділянок спростовано наданими позивачем до матеріалів справи доказами, що свідчать про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.
Суд зауважує, що посилання відповідача у листі від 13.03.2019 на неодноразові роз'яснення у телефонному режимі з приводу порядку надання у користування земельних ділянок державної або комунальної власності є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги.
Жодного іншого обґрунтування таких дій відповідачем не наведено, доказів відмови у затвердженні документації суду не надано.
За наслідками розгляду звернення Житомирська ОДА зобов'язана в десятиденний термін з дня надходження технічної документації із землеустрою затвердити або відмовити в її затвердженні. При цьому згода або відмова повинна бути оформлена відповідним письмовим висновком і у разі відмови повинен бути наданий вичерпний перелік недоліків положень технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що лист відповідача від 13.03.2019 №1496/0/2-19/37 не може вважатись обґрунтованим рішенням про відмову у затверджені технічної документації, а тому дії відповідача є протиправними, та такими що порушили реалізацію прав позивача.
З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання Житомирської ОДА розглянути звернення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, що розташовані на території м.Новоград-Волинського за кадастровими номерами 1811000000:00:007:0148, площею 0,9200 га по вул.Коростенська, військове містечко №12 та 811000000:00:020:0895, площею 1,1000 га по вул.Волі,39, військове містечко №11 для розміщення та постійної дислокації Збройних Сил України.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, сукупність встановлених обставин та наявних письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві, позов Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації (майдан С.П.Корольова,1, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ 00022489), щодо розгляду звернення Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (вул.Волі,39, м.Новоград-Волинський, Житомирська обл., 11706, ЄДРПОУ 07760151) про затвердження технічної документації із землеустрою для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, викладені в листі від 13.03.2019 за № 1496/0/2-19/37.
Зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію розглянути звернення Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, розташованих на території м.Новоград-Волинського Житомирської області за кадастровими номерами: 1811000000:00:007:0148, площею 0,9200 га за адресою: вул.Коростенська, військове містечко №12; та 811000000:00:020:0895, площею 1,1000 га за адресою: вул.Волі,39, військове містечко №11, для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено у повному обсязі: 29 липня 2019 року.
Суддя В.А. Панкеєва