про повернення заяви без розгляду
29 липня 2019 року м. Рівне №2а/1770/4219/2011
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Борискіна С.А., судді Друзенко Н.В. Щербакова В.В. , розглянувши матеріали заяви позивача в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Київській області
про встановлення способу виконання судового рішення,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Київській області про визнання протиправною відмови про відмову у виділенні коштів для забезпечення житлом та зобов'язання вчинення певних дій.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012, позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо незабезпечення житлом та зобов'язано Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 як вдові ОСОБА_2 з підстав, що передбачені п.10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою суду від 10.03.2015, що набрала законної сили 27.03.2015, подання головного державного виконавця відділу Примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про роз'яснення змісту судового рішення від 26.02.2015 задоволено. Роз'яснено, що при виконанні постанови суду від 12.12.2011 в частині зобов'язання перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 як вдові ОСОБА_2 з підстав, що передбачені п. 10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду", ОСОБА_1 має бути забезпечена житловою площею в м.Бровари Київської області в межах розміру, визначеного ст.47, 50 ЖК України, з урахуванням права на додаткову житлову площу, передбачену Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1".
25.07.2019 позивачем подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій вона просила роз'яснити спосіб виконання ухвали від 10.03.2015, зокрема, чи має право вона та її син ОСОБА_3 бути забезпеченими житлом, в межах коштів 1023060 грн. та житлової площі 37,3 кв.м., двома окремими квартирами.
Стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
За змістом ч.1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
З матеріалів поданої заяви судом встановлено, що позивач, звертаючись з заявою про роз'яснення судового рішення, фактично просить роз'яснити спосіб та порядок виконання такого судового рішення.
Відповідно до вимог ч.1-3 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з приписами ч.1-3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, вказаними статтями передбачено окремий порядок і умови для подання відповідних заяв до суду та вирішення різних за своєю суттю питань.
Суд, який вирішує питання про роз'яснення судового рішення відповідно до статті 254 КАС України не може розглядати питання про встановлення порядку виконання такого рішення, що передбачений ст.378 КАС України.
Більше того, суд наголошує, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 25.07.2019 не відповідає вимогам ч.1 ст.167 КАС України щодо зазначення в ній питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника, а також підстав такої заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин, враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви позивачеві без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 256 КАС України, суд
Заяву позивача, ОСОБА_1 , про встановлення способу виконання судового рішення у справі №2а/1770/4219/2011 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено 29.07.2019
Головуючий cуддя Борискін С.А.
Судді Друзенко Н.В.
Щербаков В.В.