26 липня 2019 року м.Р і в н е №460/1660/19
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дудар О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про відвід судді в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГородищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області
про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконними та скасування розпорядження, рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка П.А. щодо порушення ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та статей 2.11, 2.14, 2.15 Регламенту Городищенської сільської ради при виданні розпорядження від 04.07.2019 № 31.
- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка П.А. № 31 від 4 липня 2019 року "Про скликання позачергової тридцять сьомої сесії сьомого скликання".
- визнати незаконним та скасувати Рішення сесії Городищенської сільської ради від 8 липня 2019 року №1251 "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Ухвалою суду від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 липня 2019 року.
23.07.2019 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 25.07.2019.
25.07.2019 у судовому засіданні представником заявлено відвід головуючому судді Махаринцю Д.Є.
Ухвалою суду від 25.07.2019 заявлений в судовому засіданні відвід головуючому судді у справі №460/1660/19 задоволено - відведено головуючого суддю Махаринця Дмитра Євгенійовича від розгляду справи №460/1660/19.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2019 адміністративну справу №460/1660/19 передано для розгляду головуючому судді Дорошенко Н.О.
26.07.2019 від Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області надійшла заява про відвід усього складу Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 26.07.2019 суддею Дорошенко Н.О. визнано поданий відвід необґрунтованим, провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід, справу в порядку ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України передано судді Дудар О.М.
Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з ч.11 ст. 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізні
Суд вважає за можливе розглянути заяву Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про відвід в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що відповідач подану заяву обґрунтовує обізнаністю з тими обставинами, що помічник судді ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , володіє на праві приватної власності земельною ділянкою та садовим будинком з надвірними спорудами у с.Городище Рівненського району. Відповідач вказує, що між мешканцями Городищенської сільської ради існує гострий конфлікт з питань створення Білокриницької об'єднаної територіальної громади, жителі не можуть порозумітися між собою, що призводить до проведення численних громадських слухань, зібрань, обговорень, круглих столів, пікетів та мітингів, скарг та звернень, адресованих не лише представникам місцевої влади, а й депутатам Верховної Ради України, Генеральній прокуратурі України, Президенту України. Зауважив, що ситуація вийшла за рамки звичайного непорозуміння між членами територіальної громади, набула статусу "Резонансної події", неодноразово висвітлювалась в публікаціях в інтернет-виданнях та телевізійних сюжетах. Розгляд цього спору зачіпає інтереси близько 10 тисяч мешканців Білокриницької, Шубківської та Городищенської сільських рад та потребує максимальної об'єктивності та неупередженості при його вирішенні. За таких умов, вважає, що розгляд позовної заяви, в якій Городищенська сільська рада є відповідачем, не можна вважати об'єктивним та неупередженим, незалежним та безстороннім, якщо справа буде розглядатися будь-яким суддею Рівненського окружного адміністративного суду.
За наведених підстав відповідач заявив відвід усьому складу суддів Рівненського окружного адміністративного суду та просив розглянути подану заяву відповідно до вимог чинного законодавства.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст.36 КАС України).
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді, та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно з принципом, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії", Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, суд робить висновок, що при оцінці безсторонності суду необхідно розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Поряд з цим, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Суд зазначає, що за визначенням, наведеним в ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до ст.3 Закону №280/97-ВР, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
У матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості про те, що суддя Дорошенко Н.О. чи інші судді Рівненського окружного адміністративного суду постійно проживають у межах населених пунктів Білокриницької, Шубківської, Городищенської сільських рад; відповідач на такі обставини в заяві про відвід теж не покликається. Як зазначено в ухвалі судді Дорошенко Н.О. від 26.07.2019, вказані обставини щодо неї відсутні, а про їх існування стосовно інших суддів цього суду судді Дудар О.М. не відомо.
Крім цього, відповідач в заяві про відвід складу суду також не вказує, що ОСОБА_3 є членом територіальної громади Городищенської сільської ради.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.62 КАС України помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, визначених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
Запорожець Анна Юріївна повноважень секретаря судового засідання в даній справі не здійснює.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що факт належності на праві власності нерухомого майна на території Городищенської сільської ради особі, яка не є членом відповідної територіальної громади та якій не може бути заявлено відвід за відсутності процесуальних підстав, жодним чином не може вплинути на об'єктивність, неупередженість та безсторонність складу суду при вирішенні судового спору.
Суд також зауважує, що ОСОБА_3 не виконує адміністративних обов'язків в Рівненському окружному адміністративному суді.
Відповідно до ч.2 ст.62 КАС України помічник судді: 1) бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів; 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
Таким чином, в силу своїх посадових повноважень помічник судді не може давати вказівок будь-якому судді чи будь-яким чином впливати на суд при вирішенні судової справи.
Відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Будь-які фактичні дані, які вказували б на існування реального чи потенційного конфлікту інтересів головуючого судді та інших учасників даного судового процесу, відсутні.
З огляду на викладене, мотиви, наведені відповідачем у заяві про відвід складу суду, не дають жодних підстав для висновку про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості, безсторонності або об'єктивності судді Дорошенко Н.О. чи інших суддів Рівненського окружного адміністративного суду, не вказують, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, чи є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Таким чином, підстави для відводу судді, зазначені у ч.ч. 1-3 ст.36 та ст.37 КАС України, судом не встановлені.
З огляду на викладене, заява Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про відвід складу суду є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 36-40, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 26.07.2019 про відвід складу суду в адміністративній справі №817/1660/19 за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконними та скасування розпорядження, рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 26 липня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.