29 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2221/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2221/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просить:
- визнання протиправними дії (бездіяльності) Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку та виплаті щомісячних державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Глобинське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності у час виплат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, як особі з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ групи, відповідно до вимог статей 50, 54 та 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 провести відповідні виплати, з урахуванням вже проведених виплат.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У період з 01.01.2014 по 02.08.2014, на думку позивача, нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /у редакції, чинній на час призначення йому пенсії/. Однак, листом Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 31.05.2019 №58/С-02 позивачу повідомлено, що відсутні підстави для нарахування та виплати пенсії інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до приписів частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частина третя статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глобинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що призначені відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсій).
30.05.2019 позивач звернувся до Глобинського ОУПФУ Полтавської області із заявою в якій зазначив, що в квітні 2019 року позивачу стало відомо, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 позивачу невірно нараховували та виплачували державні пенсі (основну та додаткову), тому позивач просив здійснити починаючи з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок та виплату державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 з урахуванням кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VІІ, що набрав чинності з 01.01.2014 не передбачено щоб норми та положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у 2014 році у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України (а.с.8).
Листом Глобинського ОУПФУ Полтавської області від 31.05.2019 №58/С-02 повідомлено позивача про розгляд його звернення та зазначено, що пенсійні виплати нараховувались позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (а.с.9).
Позивач не погоджуючись із відмовою у проведенні перерахунку, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із статтею 50 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Разом з цим, 14 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011.
Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону №796-XII, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання пункту 7 Закону №3491-VI, 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23 липня 2011 року набрала чинності постанова №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, положення статей 50, 54 Закону №796-XII підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону №2857-VI та постанови №745.
У подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року №4282-VI (набрав чинності 01 січня 2012 року) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі №21-3696а15 міститься правовий висновок про те, що з 01 січня 2012 року нарахування і виплата пенсії позивачу має здійснюватись у розмірі, встановленому Законом України від 22 грудня 2011 року №4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" оскільки Закон №4282-VI був прийнятий пізніше Закону №796-XII, а на виконання Закону №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону №4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.
Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06 грудня 2012 року №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон №5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.
Вказана норма Закону №5515-VI також неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.
Водночас, 01 січня 2014 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-XII, передбачено не було.
Лише Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України" "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16 січня 2014 року №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Відтак, тільки з 03 серпня 2014 року Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50-54 Закону №796-XII, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до статті 50 Закону №709-XII у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 285/4300/14-а; у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17 (пункти 46-52).
При цьому суд відхиляє аргументи відповідача, що у спірному періоді виплата пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, мала здійснюватись у порядку та розмірі, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210, якою був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що виходячи з принципу пріоритетності Закону №796-XII над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50-54 Закону №796-XII.
Тотожний висновок був висловлений у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 285/4300/14-а та у постанові Верховного суду від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17 (пункт 48).
Враховуючи, що спірним у цій справі є період з 01.01.2014 по 02.08.2014, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача саме за такий період.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для не нарахування та виплати у спірному періоді позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", покладено на відповідача. Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний номер 41247599) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Глобинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко