27 червня 2019 року Справа № 160/2907/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняМанько К.А.
за участі:
представника відповідача Безбабна М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 року № 0013995541 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) про зобов'язання сплатити штраф у сумі 10972,07 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та січень - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт № 68624/131/04-55-05-33/23645975 від 28.11.2018 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 року № 0013995541. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без участі представника.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та січень - лютий 2015 року.
Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.
За результатами перевірки складено акт № 68624/131/04-55-05-33/23645975 від 28.11.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 року №0013995541 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 10972,07 грн.
Так, Позивачем визнаються та не спростовуються факти (подання декларацій, уточнюючого розрахунку та сум сплат), наведені у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0013995541, а саме:
Податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року № 9003751307 (подано 16.09.2010р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем 16.12.2015 р., 09.03.2016 р. 28.02.2017 р. та 01.03.2017 р. при граничному терміні сплати 30.09.2010 року;
Податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року № 9040756981 (подано 17.03.2015р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем 18.07.2018 р., 22.10.2018 р., 24.10.2018р., 25.10.2018 р., 26.10.2018 р., 01.11.2018 р. при граничному терміні сплати 30.03.2015 року.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року №9024387965 (подано 26.02.2015р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем 16.05.2018 р. при граничному терміні сплати 26.02.2015 року.
Зважаючи на таке, позивачем, в порушення положень пункту 31.1 статті 31 (строки сплати податку та збору), підпункту 57.1 статті 57 (строки сплати податкового зобов'язання) ПК України несвоєчасно сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання, що відповідно до пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірах від кількості календарних днів сплати зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Аналіз наведених положень та встановлених судом обставин справи свідчить про наявність складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.
Проте, Суд вважає, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Суд звертає увагу, що норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №824/760/17-а, від 09.02.2019 року у справі №823/457/18.
Як встановлено судом, відповідачем проведено перевірку та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення поза межами 1095 днів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13.12.2018 року №0013995541 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1921 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 08 липня 2019 року.
Суддя О.В. Єфанова