про відмову у відкритті провадження у справі
29 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2280/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до селищного голови Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області Войтюка Федора Васильовича про визнання недійсним розпорядження,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до селищного голови Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області Войтюка Федора Васильовича про визнання недійсним розпорядження від 03.07.2017 №823 «Про надання дозволу на приватизацію квартири та видачу свідоцтва про право власності на житло».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відкритті провадження в даній адміністративній справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового.
Як слідує із позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 оскаржує розпорядження селищного голови Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області Войтюка Федора Васильовича від 03.07.2017 №823, яким надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в якій проживають та зареєстровані члени її сім'ї в кількості 4-х осіб (вона, син ОСОБА_3 2004 р.н., син ОСОБА_4 2015 р.н. та дочка ОСОБА_5 2016 р.н). Пунктом 2 оскаржуваного розпорядження вирішено підготувати та видати свідоцтво про право спільної сумісної власності на житло громадянці ОСОБА_2 .
При цьому в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що вона все своє життя проживає в будинку АДРЕСА_1 , який мав статус гуртожитку та знаходився на балансі Іваничівського ВУЖКГ.
Рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради №173 від 26.12.2006 надано дозвіл кооперативу «Єдність» на реконструкцію гуртожитку по АДРЕСА_1 під житловий будинок за кошти кооперативу.
11.06.2008 на загальних зборах кооперативу «Єдність» вирішено внести зміни до проекту реконструкції приміщення гуртожитку під житло за адресою АДРЕСА_1 наступним чином: збільшити площу житла ОСОБА_1 з 31,82 кв.м. до 42,76 кв.м. за рахунок зменшення житлової площі ОСОБА_6 (матері ОСОБА_2 ) з 82,59 кв.м. до 67,18 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 24.07.2008 №94 затверджено протокол загальних зборів кооперативу «Єдність» від 11.06.2008 про внесення змін до проекту реконструкції гуртожитку під житло та внесено зміни до п.2 рішення виконкому селищної ради від 20.02.2007 №32 «Про затвердження розподілу площ квартир по АДРЕСА_1 », виклавши його в такій редакції: збільшити загальну площу житла ОСОБА_1 з 31,82 кв.м. до 42,76 кв.м., зменшити загальну площу житла ОСОБА_6 з 82,59 кв.м. до 67,18 кв.м.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 самоправно захопила частину належного їй приміщення та на підставі оскаржуваного розпорядження зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 80,6 кв.м., що суперечить затвердженому розподілу площ квартир.
Таким чином, виходячи з характеру спірних правовідносин, слід дійти висновку про те, що спір в даному випадку виник у зв'язку з порушенням права ОСОБА_1 на належне їй житло, тобто права цивільного.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому поняття «житлові відносини», на думку суду, в контексті змісту наведеної норми включає право на приватизацію державного житлового фонду, в даному випадку житлових приміщень у гуртожитках, оскільки ця норма не містить винятку із встановленого нею загального правила.
Пунктом 10 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За таких обставин слід дійти висновку про відсутність публічно-правового спору між ОСОБА_1 та селищним головою Іваничівської селищної ради, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а спрямовані на захист права на житло, тобто права цивільного.
Отже, вказаний спір повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України, що в свою чергу узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №466/6696/16-а.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналізуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до селищного голови Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області Войтюка Федора Васильовича про визнання недійсним розпорядження слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 248 КАС України,
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до селищного голови Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області Войтюка Федора Васильовича про визнання недійсним розпорядження відмовити.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Б.Плахтій