м. Вінниця
29 липня 2019 р. Справа № 136/1240/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Демитор Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Іллінецької міської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання відповідача передати у приватну власність земельну ділянку,-
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Іллінецької міської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання відповідача передати у приватну власність земельну ділянку.
25.07.2019 року позивачем ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про відвід головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни з підстав, які викликають сумнів у її неупередженості та об'єктивності. На обґрунтування клопотання вказала, що не довіряє судді Воробйовій І.А., оскільки останньою розглядалась справа за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради в 2012 чи в 2013 році, рішення у якій в подальшому оскаржено у касаційному порядку. На думку позивача, дана обставина вказує на упередженість і не об'єктивність судді у даній справі.
Відповідно до ухвали суду від 25.07.2019 року провадження у даній справі зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід в порядку ст. 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Демитор Н.В.
Згідно із ч. 8 ст. 40 КАС України розгляд даного питання здійснюється в порядку письмового провадження.
Оцінивши доводи заяви про відвід судді у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Аналізуючи підстави заявленої заяви про відвід, суд зазначає, що незгода позивача із процесуальними рішеннями суду та діями судді в справі, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивачів. Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв'язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивності суду.
Крім того, при вирішенні питання про відвід судді, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності".
Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".
Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року).
Наведені ж позивачем ОСОБА_1 мотиви для відводу, які полягають у тому що, суддя Воробйова І.А. розглядала в 2012 чи в 2013 році справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради, рішення у якій в подальшому оскаржено в касаційному порядку, на думку суду, є непогодження позивача з процесуальними рішеннями головуючого судді при розгляді іншої справи.
Наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддею Воробйовою І.А. правової позиції при розгляді нею іншої справи, на яку посилається ОСОБА_1 , якою вирішувались процедурні питання, не визнаються у розумінні норм законодавства підставами для відводу.
Така ж позиція висловлена в ухвалі Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 року у справі № 826/14033/17.
Крім того, доводи ОСОБА_1 щодо розгляду суддею Воробйовою І.А. в 2012-2013 роках справи за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради, не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно дослідження інформації бази «Діловодство спеціалізованого суду» не встановлено, що суддею Воробйовою І.А. здійснювався розгляд будь-яких справ за позовом ОСОБА_1 , окрім як данної.
Як зазначалося, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Тому, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб'єктивних сумнівах позивача у неупередженості суду, переконливих підстав для таких сумнівів позивачем не наведено, суд доходить висновку, що у її задоволенні слід відмовити.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви про відвід судді Воробйової І.А. відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України
Ухвала в повному обсязі складена 29.07.2019 р.
Суддя Демитор Наталія Володимирівна