Справа № 723/2916/19
Провадження № 1-кп/715/107/19
26.07.2019 смт. Глибока Чернівецької області
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі колегії суддів:
головуючий суддя ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_7
законний представник ОСОБА_8
представник державної служби
у справах дітей ОСОБА_9
представник ювенальної поліції ОСОБА_10
представник органу пробації ОСОБА_11
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні № 12019260000000035 клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою -
В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України. Зокрема, останній обвинувачується у тому, що 23 січня 2019 року приблизно о 23 годині 00 хвилин він прийшов до господарства своєї тітки ОСОБА_12 в с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту, який переріс у бійку, наніс потерпілій не менше 20 ударів в область голови і шиї, в результатів чого, остання отримала тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в причинно - наслідковому зв'язку з фактом настання смерті на місці події. Після вказаних дій, з метою приховати місце та обставини своїх протиправних діянь, підпалив предмети побуту у житлових кімнатах будинку потерпілої, після чого з місця злочину зник, зачинивши замок вхідних дверей будинку.
В судовому засіданні прокурор просив суд обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися. Зокрема, посилалася на те, що обвинувачений може ухилитися від суду, в тому числі виїхати за кордон, впливати незаконно на свідків, так як докази в судовому засіданні не досліджено.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд змінити йому обраний запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що він інкримінований йому злочин не вчиняв.
Законний представник ОСОБА_8 просив суд передати йому під нагляд неповнолітнього сина ОСОБА_7 та зобов'язувався забезпечити його прибуття до суд та його належну поведінку.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд передати неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьку на період розгляду справи, посилаючись на те, що тримання під вартою є необґрунтованим, прокурором не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому посилався на те, що сама тяжкість вчиненого злочину не може бути покладена в обґрунтування необхідності продовження тримання під вартою. Також вказував на те, що всі докази по справі зібрані на досудовому слідстві, неповнолітній обвинувачений будь - яким чином не зможе вплинути ні на свідків, ні знищити докази по справі та не має наміру переховуватися від суду.
Представник служби у справах дітей підтримала клопотання прокурора, інші учасники процесу віднесли розгляд даного клопотання на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання прокурора, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи, скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що на досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Нормою ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст. 115 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, насідком якого є смерть людини. Також обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином України, має постійне місце проживання, разом із тим до його затримання ніде не працював і не навчався, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків.
Крім того, обвинувачений періодично виїжджав за межі України, в тому числі без супроводу батьків, а тому на думку суду існують ризики, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду.
Суд вважає, що на даний час застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 інших запобіжних заходів є неможливим, так як не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, докази в судовому засіданні не перевірялися, не допитані потерпілий, свідки, які є його односельцями, а тому суд вважає, що перебуваючи на волі обвинувачений буде мати можливість незаконного впливу на них.
Суд вважає, що обвинувачений не може бути переданий під нагляд законному представнику - батьку, оскільки не було доведено, що вказаний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зазначена особа зможе здійснювати належний нагляд за неповнолітнім під час судового розгляду.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у виті тримання під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд, -
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 вересня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ти днів з дня її оголошення.
.
Головуючий суддя:
Судді: