Рішення
Іменем України
Справа № 712/12974/18
Провадження №2/712/381/19
18 липня 2019 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.
представника відповідача адвоката Нестерко І.О.
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкасицивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив :
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ЧМР ( вул.Б.Вишневецького,36, м.Черкаси), посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді 31/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_3 . Заповіту померлий не залишив, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, інших дітей в померлого не було. 21 жовтня 2018р. позивач звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з документами необхідними для оформлення спадщини, однак, в усній формі позивачу відмовлено у подачі заяви з тих мотивів, що заяву на отримання свідоцтва про право на спадщину позивач мав подати на протязі 6 місяців з дня смерті спадкодавця. На даний час, позивач вважається таким, що пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, у зв"язку з чим змушений звернутись до суду. Просить надати ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 26.02.2019 замінено відповідача у справі Черкаську міську раду на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Представник позивача адвокат Антонюк І.А. в ході судового розгляду позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві підстав, в судове засідання не з'явилась, звернувшитсь з клоптанням про відкладення судового засідання, яке було відхилене відповідно до ст.223 ЦПК України
Представник відповідача адвокат Нестерко І.О. у відзиві на позов та в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік відповідачки ОСОБА_3 , з яким вони спільно проживали у АДРЕСА_3 , останні роки він тяжко хворів, що підтверджується випискою КНП "Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" від 13.03.2019 №01-08/623, перебував на її утриманні та догляді. Твердження позивача відносно того, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом не відповідають дійсності. Вказує, що позивач знав про смерть свого батька та не навів жодної поважної причини не звернення до нотаріуса для прийняття спадщини у встановлені законом строки. Крім того, позивачем не надано доказів щодо підтвердження факту звернення до нотаріальної контори, відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також не надано доказів звернення до решти спадкоємців про отримання згоди на продовження строку на прийняття спадщини.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши представника відповідачки, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач поніс витрати на поховання батька, що підтверджено догоовром -замовленням на організацію поховання та не оспорювалось відповідачкою.
Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді 31/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_3 .
В установлений законом строк 27 березня 2018 року з заявою про прийняття спадщини звернулась відповідачка як дружина померлого.
21 жовтня 2018р. позивач звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з документами необхідними для оформлення спадщини, однак, в усній формі позивачу відмовлено у подачі заяви з тих мотивів, що заяву на отримання свідоцтва про право на спадщину позивач мав подати на протязі 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
31 січня 2019 року відповідачці було видане свідоцтво про право на спадщину на 31/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_3 .
На даний час, позивач вважається таким, що пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, у зв"язку з чим змушений звернутись до суду.
Відповідно до ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року встановлено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.
Згідно з Інформаційної довідкою з Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа № 113/2018 у Першій черкаській державній нотаріальній конторі.
Як вбачається з спадкової справи № 113/2018 з заявою про прийняття спадщини 31.01.2019 звернулась дружина померлого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2019 ОСОБА_2 є власником 31/50 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 , що належала померлому ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як встановлено судом, позивач та його представник не надали належних та допустимих доказів того, що з березня 2018 по жовтень 2018 року ОСОБА_1 не було відомо про смерть його батька, а також доказів того, що вказаний період у позивача не було об'єктивної змоги звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини і це пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк у зв'язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачем та його представником не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-80 ЦПК України, і тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», статтями 1216, 1217, 1222, 1261, 1270-1272 ЦК України, статтями 4-7, 10, 76-81, 141,244-245, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Дата виготовлення повного тексту рішення 26 липня 2019 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.