707/693/19
2/707/688/19
24 липня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що 03.01.2018 року між ним та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Холодногірським районним у м.Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області. Від шлюбу сторони дітей не мають.
Позивач вказує, що сімейне життя між ними не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені, надії на примирення немає, подальше збереження шлюбу неможливе, з вересня 2018 року сторони проживають окремо.
В судове засідання позивач не з'явився, проте у позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.280 ЦПК України.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело прав. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Отже принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки сімейні стосунки між сторонами не склалися, подружні відносини сторонами не підтримуються, за вказаними позивачем обставинами збереження шлюбу не можливе, тому шлюб необхідно розірвати.
Суд вирішує судовові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, однак позивач не просив стягнути з відповідача на його користь сплачений ним судовий збір.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 03 січня 2018 року Холодногірським районним у м.Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 02 - розірвати.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов