Справа № 712/2825/19
Провадження № 2/712/1292/19
26 липня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Пироженко В.Д.
при секретарі - Жук О.М.
за участі представника позивача адвоката Антонюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася з позовом до суду до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, вказуючи, що з 15 липня 2007 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Згодом їх сім'я розпалась, сімейні відносини припинились коли дитині було 5 місяців. В листопаді 2008 року їх шлюб рішенням Маньківського районного суду Черкаської області розірвано. Після припинення сімейних відносин син проживає з нею. Син ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, діагноз - дитячий церебральний параліч, потребує постійної сторонньої допомоги. З 2008 року відповідач з сином не спілкується, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Син ОСОБА_3 повністьтю знаходиться на її утриманні, дитина отримує пенсію по інвалідності, позивач не працює, отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю. Оскільки, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, просить позбавлення його батьківських прав та стягнути аліменти на утримання дитини.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В судовому засідання представник позивача позов підтримала лише в частині позбавлення батьківських прав та просила його задоволити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, скерувала до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.07.2007 року, який розірвано 11.11.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1 , виданого 11.11.2008 року.
У період шлюбу, у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження дитини, серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється інвалідом дитинства, діагноз дитячий церебральний параліч, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.9.2018 року.
ОСОБА_1 не працює, оскільки доглядає за сином ОСОБА_3 , отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю, що підтверджується довідкою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 12.09.2018 року № 3076/28-5/2-1.
З довідки - характеристики Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району № 470 від 24.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 з 2008 року по 2015 рік перебував у місцях позбавлення волі. Після звільнення за місцем своє реєстрації в с. Мала Бурімка не проживає.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.
Частиною 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України вказує, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно висновку виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02.07.2019 року за № 389/30-03-03. орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини.
Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконує обов'язків по вихованню дитини, які передбачені ст. 150 СК України, а саме, відповідач не забезпечує дитину матеріально, не піклується про життя та здоров'я, не дбає про її фізичний та моральний розвиток, тобто свідомо ухиляється від виконання обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
У зв'язку з чим, суд прийшов до переконання, що вищенаведене свідчить про байдужість батька до дитини та про його небажання цікавитися життям дитини та виконувати свій батьківський обов'язок.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача не вбачається бажання приймати участь у вихованні, матеріальному утриманні дитини, та оздоровленні.
Відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. - дитина для повного і гармонізаційного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку утримувати дитину.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідач без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання свого обов'язку по його вихованню, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, а тому його слід позбавити батьківських прав.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 6, 10, 12, 13, 81, 83, 89, 263-265, 268, 280-284, 352 ЦПК України, ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ППВС України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з моменту проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. не встановлено, адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 26 липня 2019 року.