Справа № 635/7644/18
Провадження № 2/635/393/2019
17 липня 2019 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді О.М. Пілюгіної
за участі секретаря Зуєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкта незавершеного будівництва сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки, третя особа Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області,
представник позивача ОСОБА_3 ,
представник відповідача Неженець Т.І.,
представник позивача - Мироненко І.С., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02 лютого 2018 року, звернулася до суду з позовом та просить визнати спільною сумісною власністю сторін в рівних частках за кожним об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», гараж літ. «Б», літню кухню літ. «Г», сарай літ. «Д», «Е», за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на 1/2 частини об'єкта незавершеного будівництва - житловий будинок літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», гараж літ. «Б», літню кухню літ. «Г», сарай літ. «Д», «Е», за адресою: АДРЕСА_1 , як за забудовником; визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 1110 кв. м., межа розподілу якої проходить від червоної лінії по АДРЕСА_1 , розділивши огорожу на два відрізки 15 м. та 15 м., далі під кутом 90 градусів, довжиною 74, що межує з будинком АДРЕСА_2 за адресою: Харківська АДРЕСА_1 вулиця Колгоспна.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у період з 2004 року до 2010 року сторони перебували у шлюбі. У 2005 році подружжя позивача та відповідача за спільні кошти придбало земельну ділянку АДРЕСА_1 за АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 , на якій побудувало житловий будинок та господарські споруди, але будинок не було введено в експлуатацію через інспекцію ДАБК в Харківській області та не оформлено свідоцтво про право власності на новостворене нерухоме майно. Житловий будинок АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою будувався подружжям за час шлюбу у період з 2005 року до 2010 року за спільні кошти, в тому числі за кредитні кошти ОСОБА_1 , які вона взяла для будівництва. 22 грудня 2015 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 , за даними якого на вказаній земельній ділянці розташовані: будинок літ. «А1-1», гараж літ. «Б», літня кухня літ. «Г», сараї літ. «Д», «Е», загальна площа будинку та господарських споруд 255 кв. м. За даними висновку інженера з інвентаризації нерухомого майна від 28 серпня 2018 року, готовність об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає 95% і відповідає будівельним, пожежним та технічним показникам. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року, позивачу виділено в натурі 1/2 частку земельної ділянки АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га, яка належить їй на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, додаткового рішення апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2014 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року з кадастровим НОМЕР_1 та 1/2 частку земельної ділянки АДРЕСА_1 , розміром 0,072 га, яка належить їй на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, додаткового рішення апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2014 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року з кадастровим № НОМЕР_2 ; також виділено в натурі земельну ділянку площею 1110 кв. м., границя розподілу земельної ділянки проходить в такий спосіб: від червоної лінії по АДРЕСА_1 Харківської області, розділивши огорожу на відрізки 15 м. та 15 м., далі під кутом 90 градусів, довжиною 74 м., що граничить з будинком АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 виділено в натурі земельну ділянку площею 1110 кв.м., границя розподілу земельної ділянки проходить в такий спосіб: від червоної лінії по АДРЕСА_1 Харківської області, розділивши огорожу на відрізки 15 м. та 15 м., далі під кутом 90 градусів, довжиною 74 м., що граничить з будинком АДРЕСА_1 . Позивач двічі зверталася до відповідача з пропозицією звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області із спільною заявою про введення в експлуатацію та визнання права спільної сумісної власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , але відповіді на пропозицію не отримала. Через небажання відповідача займатися документальним процесом з приводу введення в експлуатацію самочинно побудованого будинку АДРЕСА_1 з господарським будівлями та АДРЕСА_4 , свідоцтво про право власності на новостворене нерухоме майно не оформлено, що позбавляє позивача можливості здійснити такі дії та реалізувати своє право власності на належну 1/2 частину спільного майна подружжя набутого за час шлюбу. За вказаних обставин позивач змушена звернутися до суду з позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору; позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності, третя особа: Департамент державної архітектурно будівельної інспекції у Харківській області - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном п'ять днів з дня отримання ухвали суду.
31 жовтня 2018 року позивачем усунені недоліки позову та на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2018 року наданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі.
Представник відповідача - Неженець Т.І., яка діє на підставі ордеру серії ХВ № 163 від 11 лютого 2019 року, подала суду відзив, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог, посилаючись на наступне. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та припинено право спільної часткової власності, зокрема виділено в натурі позивачу Ѕ частини земельної ділянки № НОМЕР_3 розміром 0,15 га та 0,072 га за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення мотивовано тим, що розподіл земельної ділянки в натурі між сторонами можливий, оскільки не порушує їх охоронюваних законом прав. Відповідач розпочав будівництво житлового будинку після розірванню шлюбу з позивачем, остання не приймала ніякої участі в його будівництві. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме вона приймала участь в забудові та спірний житловий будинок був побудований за час шлюбу сторін. При цьому вказані обставини спростовуються низкою доказів, зокрема: ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2010 року, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 травня 2012 року про поділ спільного майна подружжя, придбаного в шлюбі - земельної ділянки, площею 0,222 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ); рішенням апеляційного суду від 30 липня 2012 року про поділ майна подружжя, придбаного в шлюбі, а саме земельної ділянки № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; інформацією Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; даними постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 16-п по справі про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2014 року; приписом 16-ПР від 17 листопада 2014 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про зупинення будівельних робіт, даними технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 ; рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, копією звернення ОСОБА_2 від 03 липня 2014 року до правоохоронних органів, даними висновку ДІМ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 за матеріалами ЖЄО № 11057 від 04 серпня 2014 року, квитанціями та накладними на придбання будівельних матеріалів з 2013 року. Твердження позивача, що будинок будувався за кредитні кошти, які отримані нею 25 червня 2007 року є необґрунтованими, оскільки дійсно під час шлюбу ОСОБА_1 взяла кредит, але гроші були витрачені на сімейні потреби, в тому числі на виготовлення технічної документації для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 .
04 квітня 2019 року представник позивача - ОСОБА_3 подала відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, проти відзиву заперечувала, оскільки представник відповідача не надала доказів на підтвердження обставин, що викладені у ньому; посилалася не необґрунтованість цих обставин. Вказала, що немає жодних заперечень з приводу того, що ОСОБА_2 приймав участь у будівництві спірного житлового будинку, проте в ухвалах Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2010 року та від 04 жовтня 2010 року; рішенні Харківського районного суду Харківської області від 23 травня 2012 року, рішенні апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, відповідях Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 22 серпня 2014 року та від 28 листопада 2014 року, рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 немає доказів про те, що відповідач здійснював будівництво самостійно та після припинення шлюбу з позивачем. Крім того, при винесенні постанови Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року, судом встановлено, що ОСОБА_2 не надав доказів, що житловий будинок зведено після припинення шлюбу. Будинок був побудований у 2007 році, тобто під час шлюбу, що підтверджується договором про користування електричною енергією, у якому по змісту зазначений 2007 рік. Цей договір не міг бути укладений у 2004 році, оскільки земельна ділянка була придбана лише у 2005 році. У 2005 році позивачем взято кошти у кредит в банку та витрачено їх на будівництво. Дати оформлення кредитних договорів співпадають з датою початку та закінчення будівництва. Вищевказана постанова набрала законної сили, ніким не оскаржувалася, тому факт, що житловий будинок АДРЕСА_1 , побудований за час шлюбу сторін вважається встановлений судом, а тому не підлягає ані доведенню, ані оспорюванню. Твердження представника відповідача про те, що позивач витратила кредитні кошти на потреби сім'ї, в тому числі на виготовлення технічної документації для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 , спростовується ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2012 року, якою позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною та поділ майна подружжя залишено без розгляду, оскільки не виготовлена технічна документація на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_6 ; купівля-продаж вказаної земельної ділянки відбулася тільки 13 вересня 2013 року.
27 травня 2019 року представник позивача - ОСОБА_3 подала суду письмові пояснення та надала суду додаткові докази - оригінали фотознімків домоволодіння АДРЕСА_1 , які виготовлені у квітні 2010 року та 02 травня 2019 року.
03 червня 2019 року позивач подала суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 07 червня 2019 року ознайомилася з ними.
09 липня 2019 року представник позивача - Мироненко І.С. подала суду додаткові письмові пояснення.
Позивач і представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач, представник відповідача - ОСОБА_7 в судовому засідання проти задоволення позову заперечували, просили у задоволенні заявлених вимог відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 підтвердила, що спірне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , було розпочате після розірвання шлюбу позивача та відповідача. Пояснила, що у 2013 році вони з відповідачем зареєстрували шлюб і розпочали вказане будівництво. Чоловік по професії будівельник і будинок будував сам за допомогою помічників. Станом на 2010 рік на земельній ділянці знаходилось тимчасове приміщення із дерева, де зберігався інструмент і ця будова була в подальшому знесена оскільки позивач повибивала там скло у вікнах, ґрунтовно пошкодила саму будівлю.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 підтвердила, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 2010 рік знаходилась тимчасова будівля для зберігання інвентарю, а будівельні матеріали, зокрема піноблоки були звезені у 2013 році, перед подіями 2014 року. Пояснила, що проживає у сусідньому зі спірним будинком і часто проходить біля нього. Спочатку земельна ділянка пустувала, потім на ній з'явилась тимчасова будівля, яку потім позивач зруйнувала. У 2010 році познайомилась з відповідачем, в той же час кілька разів бачила позивача. У 2013 році познайомилась із ОСОБА_10 і в тому ж році вони почали будівництво, в якому допомагали сини ОСОБА_2 , син ОСОБА_10 .
Представник Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, свідків, дослідивши доказі по справі, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 04 жовтня 2010 року.
Позивачу на підставі рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, додаткового рішення апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2014 року та ухвали колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року на праві приватної власності належить Ѕ частини земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_4 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,072 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_5 , цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24762242 та № 24762125, сформовані 25 липня 2014 року Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду харківської області від 20 червня 2018 року, по цивільній справі № 635/8941/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та зобов'язання вчинити певні дії, вимоги позивача задоволено частково та виділено в натурі ОСОБА_1 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га, яка належить їй на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, додаткового рішення апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2014 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року з кадастровим НОМЕР_1 та 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , розміром 0,072 га, яка належить їй на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2012 року, додаткового рішення апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2014 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року з кадастровим НОМЕР_2 ; також виділено в натурі земельну ділянку площею 1110 кв. м., границя розподілу земельної ділянки проходить в такий спосіб: від червоної лінії по АДРЕСА_1 Харківської області, розділивши огорожу на відрізки 15 м. та 15 м., далі під кутом 90 градусів, довжиною 74 м., що граничить з будинком АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 виділено в натурі земельну ділянку площею 1110 кв.м., границя розподілу земельної ділянки проходить в такий спосіб: від червоної лінії по АДРЕСА_1 , розділивши огорожу на відрізки 15 м. та 15 м., далі під кутом 90 градусів, довжиною 74 м., що граничить з будинком АДРЕСА_1 ; припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,15 га; земельну ділянку площею 0,072 га, за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачем; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
В якості доказів суду надано:
технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений 22 грудня 2015 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за даними якого на земельній ділянці за вказаною адресою розташовані: будинок літ. «А-1», прибудова літ. «А1-1», гараж літ. «Б», оглядова яма літ. «б», погріб літ. «В», літня кухня літ. «Г», сараї літ. «Д», «Е», навіс літ. «Ж», літ. «З», літ. «И», ворота № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3, № 4, № 5; колодязь літ. «К», вигрібна яма літ. «Я».
Також суду надано: висновок інженера з інвентаризації нерухомого майна від 28 серпня 2018 року; договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2821/400954, укладений 26 червня 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 ; лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області № 7/20-П-249 від 22 серпня 2014 року; лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 7/20-414 від 28 листопада 2014 року; лист АК «Харківобленерго» № 46е-01/07-5571 від 01 березня 2018 року; копія договору про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 ; договір про приєднання до електричних мереж АК «Харківобленерго» електроустановок замовника № 29/33-274 від 20 березня 2007 року; технічні умови приєднання до електричних мереж «Харківобленерго» електроустановок замовника (Додаток № 1 до договору про приєднання до електричних мереж № 29/33-274 від 20 березня 2007 року); копія ухвали Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2010 року (справа № 2-3157/10); копія ухвали Фрунзенського районного суду міста Харкова від 04 жовтня 2010 року (справа № 2-5221/10); копія рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 травня 2012 року (справа № 2-2237 1011 року); припис 16/1-ПР від 17 листопада 2014 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; лист Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області; висновок ДВМ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) ГУ МВС України в Харківській області від 06 серпня 2014 року; заява ОСОБА_2 від 03 липня 2014 року; постанова № 16-П по справі про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2014 року; припис 16-ПР від 17 листопада 2014 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; акт Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 листопада 2014 року; копія договору від 07 липня 2014 року; лист заміру, копії рахунків на оплату будівельних матеріалів, квитанцій, товарних чеків, замовлень покупця та видаткових накладних; звіт про оцінку майна: житловий будинок недобудований будівництвом літ. «А-1», загальною площею 105, 6 кв.м., житловою площею 46,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕСТЕЙТ» станом на 09 серпня 2018 року; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_1 ; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0720 га за адресою: АДРЕСА_1 ; копії пропозицій позивача до відповідача; копії квитанцій; світлини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому відповідно до ст. 66 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 69 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, але при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на кошти, які належали їй.
Законодавством не передбачено можливості виникнення права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва до моменту введення його в експлуатацію чи державної реєстрації, проте виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, наявні підстави вважати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
Суд аналізуючи надані позивачем докази приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі який розірвано 04 жовтня 2010 року.
В порядку розподілу спільного майна подружжя за позивачем визнано право власності на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
За рішенням суду від 30 січня 2018 року, що набрало законної сили, належна позивачу Ѕ частина земельної ділянки була виділена в натурі, при цьому відповідачу залишена частина земельної ділянки на якій знаходиться незавершене будівництво, оскільки серед заявлених вимог до відповідача, позивач просила зобов'язати його знести самочинно збудовані на спірній земельній ділянці будинок та господарські будівлі. В задоволенні вимог щодо знесення самочинного будівництва позивачу відмовлено.
При зверненні до суду із позовом про визнання об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя та про визнання її співвласником незавершеного будівництва, позивач не надала жодного доказу на підтвердження того, що вказане майно було створене в період їх з відповідачем шлюбу і в період до 04 жовтня 2010 року.
До посилань позивача, що будівництво велось на запозичені нею кредитні кошти суд ставиться критично, оскільки кредит не був цільовим, а доказів на підтвердження використання коштів в той час на будівництво - позивачем не надано.
Також суд критично розцінює посилання позивача на те, що відповідач у 2007 року уклав з АК «Харківобленерго» на постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки сам по собі факт укладання такого договору жодним чином не свідчить, що спірний об'єкт вже був збудований, тим більше, що у судовому засіданні було встановлено, і не заперечувалось позивачем, що після придбання у 2005 році на вказаній земельній ділянці було збудовано тимчасову будівлю, яка знесена і як встановлено у судовому засіданні не без участі позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про визнання об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , сумісною власністю подружжя, і як наслідок відсутні підстави для задоволення вимог про визнання за нею права власності на Ѕ частину вказаного майна, тому у задоволенні вказаної вимоги суд також відмовляє.
В задоволенні вимоги про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , суд також відмовляє, оскільки позивач вже є її власником, що не потребує ухвалення додаткового рішення із зазначенням площі земельної ділянки.
На підставі викладеного суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позову за його безпідставністю та недоведеністю вимог.
Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 суд на підставі ст. 141 ЦПК України відносить за її рахунок.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70, 160, 161, 171 Сімейного Кодексу України, суд,
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання об'єкта незавершеного будівництва сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки, третя особа Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області - повністю відмовити.
Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 - віднести за її рахунок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , виданий 06 червня 2001 року Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , виданий 20 квітня 2011 року Валківським РВ УМВСУ в Харківській області, проживає за адресою: АДРЕСА_8 .
Третя особа: Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Космічна, 21-а.
Повне судове рішення складено 26 липня 2019 року.
СУДДЯ О.М. Пілюгіна