Справа № 645/4129/19
Провадження № 2/645/1624/19
26 липня 2019 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.
за участю секретаря судового засідання - Кривеженко М.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб, що був укладений між нею та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 04 липня 2008 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 188.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 04 липня 2008 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є відсутність з відповідачем взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки з ведення спільного господарства. Шлюбні відносини з відповідачем фактично і остаточно припинені з 03 травня 2019 року.
05 липня 2019 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 липн 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Петренко О.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій остання позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову.
Будь-яких клопотань сторонами не надано.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи заяви позивача та відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 04 липня 2008 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 188.
Встановлено, що сторони не підтримують шлюбні відносини.
Спільне господарство не ведуть, майновий спір відсутній.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову за результатами підготовчого провадження.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат в розмірі 2 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною 1 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На час розгляду справи позивачем було сплачено на правову допомогу в сумі 2000,00 грн..
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги від 03.07.2019 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.07.2019 року, з описом витраченого часу, їх вартості, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру № 6 від 03.07.2019 року про сплату 2 000 грн..
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони, а також враховуючи, що розгляд справи відбувався без участі сторін та їх представників, суд, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню - до суми 1000,00 гривень.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 липня 2008 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 188 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 26 липня 2019 року.
Суддя О.В. Горпинич